Який характер протистояння між Україною та Росією ви передбачаєте на наступні роки?
— Збройна агресія Російської Федерації залишається найактуальнішою загрозою національній безпеці нашої держави й визначатиме розвиток ситуації довкола України на найближчу перспективу.
За оцінками ГУР МОУ, Росія не відмовиться від своїх неоімперських планів щодо отримання повного контрою над пострадянським простором, передусім над Україною. Незважаючи на політико-економічні санкції стосовно Кремля та ускладнення соціально-економічної ситуації в РФ, режим Путіна чинитиме всебічний тиск на нашу державу. Кінцева мета цього — повернення її у сферу російського геополітичного впливу.
Ми прогнозуємо, що Росія підтримуватиме на Сході України керований збройний конфлікт низької інтенсивності з подальшою спробою перевести його в заморожений стан за прикладом Придністров’я чи самопроголошених республік Південного Кавказу.
Для цього Москва породжуватиме провокації вздовж лінії зіткнення сторін, щоб продемонструвати свою готовність до наступальних дій і тримати в напруженні район проведення Операції об’єднаних сил. Кремль також може діяти й у тилу наших військ. Зокрема, організовувати диверсії з метою порушення системи управління, погіршення морально-психологічного стану бійців ЗСУ. Такі дії можуть бути спрямовані не лише проти військових: одним із завдань є провокування невдоволення місцевого населення.
Читайте також: Вадим Скібіцький: «У нас є відповідь на «их там нет»
А крім військової сфери?
— Уже традиційно Москва звинувачуватиме Україну в недотриманні мінських домовленостей, а також проводитиме інші активні інформаційно-пропагандистські заходи. Її метою буде поширення недостовірної інформації та фабрикування негативних матеріалів про ЗСУ. Наприклад, про нібито систематичні обстріли українськими військовими цивільних об’єктів як на території самопроголошених квазіутворень, так і в сірій зоні.
Є ще один спосіб психологічного впливу на українців: залякування суспільства, підрив віри в ЗСУ та в можливості протистояти агресору. За даними воєнної розвідки, для цього російське керівництво проводитиме демонстраційні заходи поблизу державного кордону України, як-от масштабні передислокації особового складу та військової техніки, великі військові навчання тощо. Неподалік від кордонів будуть розгортатися нові з’єднання та частини, до яких надходитимуть новітні ракетні системи, сучасні літаки, бойові кораблі, засоби розвідки та РЕБ. До того ж для створення особливого ідеологічного акценту таким з’єднанням уже сьогодні присвоюються історичні найменування часів Другої світової війни. Росія намагається таким чином експлуатувати міфологію «переможної війни проти фашизму» в сучасних умовах.
Крім інформаційного та військового тиску, варто очікувати й економічних війн. Так, одним з елементів збройної агресії Росії проти України надалі залишатиметься цілеспрямоване загострення безпекової ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні.
Москва активно перешкоджатиме там вільному торговельному судноплавству через блокування українських морських портів. Під вигаданою терористичною загрозою для транспортної інфраструктури Кремль може провести заходи щодо незаконного затримання й арешту українських суден у Чорному морі.
Читайте також: Олександр Федорченко (Брест): «У тилу зараз проблем не менше, ніж на фронті»
Які загрози для України ви вважаєте пріоритетними?
— Однією з головних загроз національній безпеці України поряд із воєнною агресією є інформаційна кампанія Російської Федерації з руйнування української державності. У межах цієї роботи інформаційні зусилля Москви зосереджуються на дестабілізації ситуації в Україні, втручанні у виборчі процеси, дискредитації нашої держави в інформаційному просторі західних країн. А також легітимізації «російського статусу» Криму та створення передумов для реінтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей з Україною за сценарієм Кремля.
Утім, РФ працює не лише для «внутрішнього споживання». Останнім часом її зусилля дедалі більше орієнтовані на міжнародну спільноту. Так, російська сторона намагається нав’язати світові думку про нібито терористичну діяльність нашої держави. Фейкові повідомлення висвітлюють начебто декларативний характер заходів української влади з протидії тероризму, а саму країну як джерело неконтрольованого розповсюдження зброї та криміналу. У цьому контексті достатньо згадати нещодавні повідомлення російських мас-медіа, які намагалися показати зв’язок України з терористичним угрупованням «ІДІЛ». Поряд із тим Кремль чинить інформаційний вплив на населення сусідніх з Україною держав, передусім Східної Європи, для провокування міжетнічних суперечок з українцями. Якщо згадати нещодавні суперечки з Угорщиною, то такі дії можуть мати доволі серйозні наслідки.
Важливу роль матиме кібернетична складова гібридної війни проти України та її партнерів. Ймовірні хакерські атаки на об’єкти критичної інфраструктури та важливі підприємства приватного сектору. Хакерські угруповання, контрольовані спеціальними службами РФ (Fancy Bear, Anonymous, Indrik тощо), постійно вдосконалюються. Вони застосовують нові технології та прийоми, що дає змогу зменшити час, необхідний для завдання максимальної шкоди об’єкту атаки.
Російські спецслужби причетні до організації та здійснення найрезультативніших кібератак на об’єкти інфраструктури України та західних країн. Крім того, російська сторона й далі активно використовуватиме соціальні мережі, форуми, блоги, відеохостинги та інші інтернет-ресурси для поширення дезінформації, провокативних повідомлень, що розпалюють міжконфесійну, міжетнічну, міжнаціональну ворожнечу. Кремлю вкрай важливо спровокувати антивладні настрої та підбурити населення окремих регіонів України до сепаратизму.
Яким чином ми можемо цьому протидіяти?
— Звичайно, така активність не може лишатися непоміченою, а що важливіше — без реакції. Протидію російському деструктивному інформаційному та кібернетичному впливу визнали пріоритетним завданням не тільки в Україні, а й у Європі та США. Проте, на відмінну від Росії, яка вибудувала віртуальний інформаційний простір на тотальній брехні та викривленнях, головною інформаційною зброєю України залишається правдиве висвітлення подій і процесів, що відбуваються у світі й довкола нас. Для цього наша держава, зокрема ГУР МОУ, системно та регулярно використовує офіційні публічні заходи та засоби для поширення достовірної інформації. Майданчиками для її донесення є офіційні сайти, сторінки в соціальних мережах, прес-конференції, тематичні виступи, круглі столи, а також інтерв’ю, призначені для української та іноземної аудиторій.
Читайте також: Ярослав Межений: кримінальну ситуацію в зоні АТО вдалось стабілізувати
Тоді як для російської зовнішньої політики найпріоритетнішими та найпоказовішими є диверсії, наступальні бойові дії, кібератаки, ми, своєю чергою, не можемо вдаватися до методів РФ. Хоча Україна має й надалі комплексно розвивати спроможності в інформаційній і кібернетичній сферах для захисту своїх інтересів у світовому інформаційному просторі та нейтралізації негативного кібернетичного впливу з урахуванням досвіду всіх провідних країн світу. Ми в ГУР МОУ готові застосувати весь набір наших сил і засобів для безпосереднього впливу на противника з метою припинення агресії та захисту суверенітету України. Зокрема, складовою нашої боротьби є інформаційно-психологічний вплив на особовий склад противника та російське суспільство. Ми спростовуємо дезінформацію щодо України та висвітлюємо реальні причини й наслідки гібридної війни Кремля.
Яку роль у цьому відіграватимуть підрозділи ГУР МОУ?
— Головним завданням ЗС України залишатиметься недопущення ескалації конфлікту та запобігання втратам серед цивільного населення та українських військовослужбовців. У такому контексті ГУР МОУ відіграє провідну роль у гарантуванні воєнної безпеки нашої держави. У загальнодержавних заходах із протидії зовнішній агресії Росії надзвичайно важливими є усвідомлення цілей і розкриття задуму противника. Ключове значення в цьому процесі має розвідка.
В умовах широкого застосування Москвою методів гібридної війни ворог навмисно поширює в інформаційному просторі неправдиву та спотворену інформацію з метою введення наших військ в оману. У такій ситуації особлива відповідальність лягає на офіцерів-розвідників, які у своїй роботі, а також для відпрацювання висновків і прогнозів мають використовувати виключно перевірені та актуальні дані. Характер сучасних збройних конфліктів потребує від воєнної розвідки адаптації до швидких змін форм і способів ведення бойових дій, проведення необхідних системних реформ для забезпечення гнучкості та оперативності роботи розвідувальних підрозділів у нових умовах.
Глибокий аналіз та оцінка отриманих відомостей, своєчасне надання достовірної розвідувальної інформації вищому політичному й військовому керівництву створюють передумови для перемоги над ворогом.