Алла Лазарева власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Вадим Омельченко: «Між Україною та Францією з’являються нові точки дотику»

Світ
9 Грудня 2021, 15:04

Ваша Високоповажносте, на кінець року було заплановано візит Макрона до України. Чи відбудеться він?

— Ми вже понад рік готуємося до візиту. Перші пів року був карантин, усе зупинилося. А нині ситуація така: і ми, і МЗС Франції й далі готуємося до цього візиту. Посольство перебуває в постійному діалозі з Єлисейським палацом та з МЗС Франції. Нам підтверджують, що намір відвідати Україну стовідсотковий, але дату ще визначають. Проте бажано встигнути до офіційного оголошення Емманюелем Макроном своєї участі в президентських перегонах. Днями я спілкувався з його дипломатичними радниками, нині президент Франції їде до Перської затоки — три країни за два дні, а наступний візит заплановано до нас. Коли це буде — чи в грудні, чи на початку наступного року, — ще не знаємо. Але ця тема щодня лунає в Єлисейському палаці.

Чи відомі дати наступних переговорів у «нормандському форматі»?

— Процес заблоковано російською стороною. Усе вже було готове для саміту на рівні міністрів закордонних справ, але росіяни останньої миті, як завжди, зухвало все зірвали, а потім ще й оприлюднили дип­ломатичне листування з французьким і німецьким міністрами. Неприпустимий у дипломатії вчинок. Україна своє ставлення до цього кроку висловила. Отже, станом на сьогодні нових дат немає.

Ви вже рік очолюєте посольство в Парижі. Як сьогодні оцінюєте стан двосторонніх відносин між Україною та Францією?

— Моя стратегія — спрямовувати нашу активність у бік країни перебування. Тут ми повинні працювати, переконувати, розвивати двосторонні відносини. Тому інтерв’ю українським медіа даю нечасто. Але справді, мабуть, уже настав час перших підсумків.
Наразі двосторонні відносини я схарактеризував би словом «динаміка». Попри серйозні обмеження, які цього року було запроваджено у Франції, ми й далі налагоджували комунікацію. Президенти підтримують контакт у форматі телефонних розмов, у лютому відбувся візит до Парижа міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, під час якого ми отримали серйозні позитивні сигнали, затим — знаковий візит сюди президента Зеленського. І формат, і зміст були ексклюзивними: так, Франція висловила повагу й зацікавленість у співпраці з Україною. Відбувся справжній двосторонній обмін.

Читайте також: Етьєн де Понсен: «У Європі йде війна, вона зараз тут, на Донбасі. Ми докладемо всіх зусиль на кожному рівні, щоб покласти край цьому конфлікту»

Увесь рік інтенсивно працювала змішана двостороння комісія з економічного співробітництва, у травні відбувся дуже серйозний візит міністра економіки та фінансів Франції Бруно Ле Мера. Чому я вважаю цей візит важливим? Я бачив багато трактувань, серед них зокрема й дещо зверхні: нібито це передусім вигідно для Франції, коли ми щось у них купуємо. Тому хочу пояснити, наскільки візит міністра економіки Франції до України був знаковим. По-перше, це людина, яка керує другою економікою в ЄС з ринком у 500 млн осіб. По-друге, це людина, яка керує фінансами найбільшої держави Євросоюзу. За цей рік я не пам’ятаю, щоб він здійснив багато візитів. Коли міністр везе до іншої країни голову казначейства, то це — знак для французького бізнесу. І коли він везе близько мільярда позик на дуже пільгових умовах та підписує чотири міжурядові угоди, це — потужний сигнал для підприємницьких кіл.

Ми маємо високий потенціал для співпраці у сфері сталого міського розвитку, інфраструктурних проєктів, ІТ, атомної та «зеленої» енергетики, зокрема водню, а також інших сучасних технологій, спрямованих на декарбонізацію світової економіки

Услід за міністром Ле Мером Київ відвідала делегація MEDEF — організації, що об’єднує керівників 800 тис. французьких підприємств, великих і малих. До неї належать усі флагмани французької економіки. 30 з них президент MEDEF Жофруа Ру де Безьйо привіз із собою до Києва. Нових пропозицій і проєктів з’явилося дуже багато, усіх не перелічити, але цифри говорять самі за себе: баланс відносин зріс майже на 30% за дев’ять місяців, але що важливо — на 51% коштом збільшення товарного експорту з України до Франції. І це ще не закінчився рік. Ще раз наголошу: підвищення економічних показників відбулося передусім коштом нашого, українського, експорту. Після візитів до України Ле Мера та представників MEDEF Париж відвідали з візитами міністр інфраструктури Олександр Кубраков, віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, а також міністр культури та інформації Олександр Ткаченко.

Україна та Франція схожі за певними параметрами: за географічним розташуванням, за розвиненими агропромисловим та індустріальним секторами. Ми маємо високий потенціал для співпраці у сфері сталого міського розвитку, інфраструктурних проєктів, ІТ, атомної та «зеленої» енергетики, зокрема водню, а також інших сучасних технологій, спрямованих на декарбонізацію світової економіки (наприклад, розробка літієвих родовищ і виробництво компонентів електричних автомобілів та батарей).

До того ж ми робимо значний акцент на міжрегіональній співпраці. З весни плануємо розпочати серію обмінів візитами між регіонами України та Франції. Тут є великий потенціал. Нас дуже цікавить французький досвід держуправління в умовах децентралізації.

Міністра Кубракова запросили на економічний форум у Берсі (Міністерстві економіки Франції), де нашій країні віддали три дні. Було чимало форматів, різні панелі, пов’язані з Україною, міністр виступив з доповіддю, відбувся круглий стіл за участі представників французького бізнесу… Що я відзначив після цього круглого столу? Ми часто чуємо: «немає реформ», «немає дієвої судової системи»… На щастя, під час цього форуму я нічого не чув про «гальмування реформ» і «недосконалість судового устрою». Натомість було так багато питань щодо конкретних інвестиційних можливостей, що на них усіх не вистачило часу. Це означає, що інвестиційний клімат в нашій державі вважають сприятливим. Я знаю багатьох французьких послів, які в минулі роки працювали в Україні, і коли ми з ними спілкувалися, вони скаржилися, що дуже багато часу їм доводиться проводити в приймальні голови СБУ та Генеральної прокуратури, щоб розв’язувати проблеми бізнесу, якому заважали працювати. Нині мій колега Етьєн де Понсен більшість часу проводить у міністерствах інфраструктури, економіки та вирішує абсолютно конкретні питання, пов’язані з інвестиціями.

У якому стані перебувають переговори щодо України з Airbus, про які нині багато пише французька преса?

— Насамперед ви знаєте, що стосовно створення українського національного перевізника Україну консультує французька компанія. Щодо Airbus, то тиждень тому в присутності президента між цією кампанією та урядом України було підписано меморандум. Процес запускається. Французи вибудовують нам план, який пізніше наповнюватимуть літаками й обладнанням. Зверну увагу на ще один проєкт, який під час останнього саміту Україна — ЄС задекларував президент Зеленський. Ідея така: в роки пандемії кількість вантажних перевезень суттєво збільшилася. Люди сидять удома й замовляють товари через інтернет, які доставляють вантажними літаками, проте їх хронічно не вистачає. Свого часу Євросоюз починався з кількох економічних проєктів у галузях металургії, енергетики й вантажних перевезень. Airbus — продукт європейської кооперації. Вантажний літак — необхідна складова для того, щоб ЄС мав свою суб’єктність. Ми думаємо, що такий проєкт створюватимуть на базі заводу імені Антонова. Крім українського підприємства, партнерами можуть стати Airbus та Євросоюз у секторі, що стосується фінансування.

Читайте також: «Напруга, яку не вдалося розвіяти» та «діалог глухих». Як західна преса відреагувала на перемовини Байдена і Путіна

Як ви оцінюєте використання угоди про асоціацію України з ЄС в економіці та політиці?

— Дуже цікавим був візит віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної. Ми побачили, що за останній рік позиція Парижа змінилася з багатьох питань. Зокрема щодо європейських і євроатлантичних перспектив України. Ви знаєте, що колись Франція займала дуже категоричну позицію, але нині це не так. Є така програма — PESCO (Постійне структурне співробітництво, складова політики безпеки й оборони ЄС). Ідеться про допуск інших країн до створення нових цифрових технологій. Україну — долучено. У цьому контексті конструктивним був візит міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Також була виставка, й попри конкуренцію з кількох країн, панель присвятили Україні. Точно знаю, що на цю панель претендувала Естонія — дуже потужна держава у сфері цифрових технологій, була сама Франція та, здається, Нідерланди. Але обрали нас. Я часто на перемовинах з французами беру свій мобільний телефон і показую додаток «Дія». Переважно він викликає приємне здивування. Візит міністра Монастирського також виявився успішним. Він зустрівся зі своїм колегою — міністром внутрішніх справ Франції Жераром Дарманеном. Це важливо, бо перед тим міністри внутрішніх справ обох країн зустрічалися нашвидкуруч на якомусь заході, а повноцінного, повноформатного візиту давно не було. По парламентській лінії відбулося два візити в Україну делегацій з представниками Сенату та Національної асамблеї, українські парламентарі також здійснили низку візитів до Франції, заплановано наступні.

Чи відбуваються якісь переговори по безпековій лінії? Зокрема щодо закупівлі зброї, оскільки Франція є потужним виробником та експортером озброєння? 

— Я хотів би додати до цього списку візитів ще кілька. Ідеться про заступників міністра оборони. Україна бере участь спільно з французами в кількох форматах, ця динаміка також зростає. Усього я не можу казати, але з того, що мені розповідають представники міністерства оборони, які відвідують Францію, можна зрозуміти, що ставлення справді змінюється на позитивне, і багато дверей відчиняються. Чому це так? По-перше, французи починають бачити в Україні партнера. Наша держава восьмий рік воює, наш досвід чогось вартий. По-друге, одна річ — щось чути про діяльність в Україні ПВК «Вагнера», яка напряму французів не стосується, і зовсім інша — зустрітися з нею в Африці. З’являються нові точки дотику. І це не тільки «Вагнер» — французів, як і нас, цікавить безпекова ситуація на європейському континенті. Тому вони нас підтримують.

Як ви зрозуміли недавню дещо несподівану заяву Макрона про те, що Франція готова виступити на захист української територіальної цілісності?

— Я не бачу у цій заяві нічого несподіваного. Це якраз результат уже згаданої динаміки двосторонніх відносин, це результат потужної систематичної роботи на рівні Офісу президента, МЗС, посольства та всіх наших французьких друзів і партнерів. Відповідно, недавня заява Емманюеля Макрона однозначно й жорстко надає чіткий сигнал Путіну: подальша спроба підірвати територіальну цілісність України матиме серйозні наслідки.

Важливо також, що Париж і далі послідовно підтримує політику невизнання спроби анексії Криму. Зокрема, Франція взяла участь в установчому саміті Кримської платформи та приєдналася до Кримської декларації, а також підтримала всі критично важливі рішення щодо України в рамках міжнародних організацій з кримської тематики (Рішення КМРЄ щодо ситуації з правами людини в Криму, українські резолюції ГА ООН щодо Криму, рішення Виконавчої ради ЮНЕСКО щодо моніторингу ситуації в Криму тощо). Незмінною є підтримка французькою владою рішення ЄС щодо продовження дії обмежувальних заходів (санкцій) проти РФ.

Власне, це підтверджує, що Франція була й залишається в авангарді дипломатичних зусиль із підтримки суверенітету та територіальної цілісності України.

Читайте також: Президентка Єврокомісії закликала Росію визнати себе стороною конфлікту на Донбасі. Що б змінило таке самовизнання і чому це майже неймовірно

Які галузі для двосторонніх відносин ви вважаєте найперспективнішими?

— Франція готується головувати в Європейському Союзі, а ми продовжуємо свій євроінтеграційний поступ і працюємо для отримання статусу кандидата, тому позиція Парижа для нас буде дуже важливою. Політичне співробітництво має стати потужнішим і ще цікавішим. Щодо економічної співпраці, мені здається, що в перспективі на наступний рік найпотужніші проєкти — це створення національного авіаперевізника та європейський вантажний літак. Водночас є багато трохи менших, але також важливих проєктів. Треба налагоджувати партнерство. Розповім вам таку історію. Коли я вручав вірчі грамоти, була можливість коротко порозмовляти з президентом Франції. Тоді він запитав, яка в мене стратегія на новій посаді? Я відповів, що прагну створити справді двосторонні відносини. Він здивувався й каже: у нас вони нібито є. Так, погоджуюся, нібито є, але з чим у вас асоціюється Україна? З «нормандським форматом»? З війною? З проблемами? А я так не вважаю. Бо Україна, попри виклики й війну, дуже потужно рухається вперед. Вона може багато чого запропонувати й дати Франції. Я хочу, щоб моя країна була контрибутором, щоб вона робила внесок у ці відносини. 

Над цим ми й працювали впродовж останнього року. Мені дуже важливо, щоб нас не бачили тими, хто лише скаржиться, жаліється, просить — а щоб бачили як партнерів. Цього року на державному прийнятті в нас було понад 300 гостей, але жодної державної копійки на свято не витрачено. Спонсорами заходу став український бізнес, який працює на європейських ринках. Це свідчить про те, що українські підприємці нарешті змогли побачити в нашому посольстві реального перспективного партнера.

Що, на вашу думку, найбільше заважає розвитку франко-українських відносин?

— Заважає інерція сприйняття України через російську призму в певних політичних колах. Але цю тенденцію ми переламуємо. А ще іноді заважає бюрократія, інколи — брак інформації, а також те, що в добі, на жаль, лише 24 години. 

——————————–

Вадим Омельченко — Надзвичайний та Повноважний Посол України у Франції з серпня 2020 року. Народився у 1963 році. Закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого. Заслужений юрист України. Проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах оперативного складу. Викладав в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, читав лекції в Дипломатичній академії при МЗС України. З 2006 року — президент Інституту Горшеніна.

 

100