Професія банківського працівника стає однією з найнебезпечніших, оскільки на тлі загального зубожіння вивіски фінустанов та інкасаторські машини є неабияким подразником для людей, які готові піти на грабунок і навіть убивство заради миттєвого збагачення. Водночас, за статистикою МВС, приблизно 70% таких нападів залишаються нерозкритими. Лише за грудень минулого року в Україні встановлено сумний антирекорд людських втрат унаслідок озброєних нападів на банківські філії та служби інкасації: семеро загиблих. Причому шестеро з них на Донбасі, батьківщині президента Януковича.
Читайте також: Кілер-бум: Україна притягує найманих убивць
ЦІНА ЖИТТЯ
Першим кривавий рахунок відкрив 12 грудня в Донецьку Credit Agricole. Відеокамери спостереження зафіксували чолов’ягу в куртці з капюшоном, який з порога відкрив вогонь із «Калашнікова». Стріляв у підлогу, проте рикошетом поранило трьох відвідувачів. Поки працівники і клієнти сиділи під столами, зловмисник легко перемахнув через невисоке скло касової огорожі й виніс разом зі своїм поплічником 900 тис. грн, $30 тис., €19 тис. і 400 тис. російських рублів. Одного з поранених лікарі шість годин оперували, проте він помер. Нападників досі не спіймали.
Джерела Тижня в Донецькому управлінні карного розшуку припускають, що ці розбійники причетні до кривавих злочинів минулих років, зокрема вбивства інкасаторів у Харкові, які досі нерозкриті. Протягом 2001–2009-го злочинці вчинили там чотири зухвалі напади на екіпажі інкасації Правекс-Банку (двічі), Ощадбанку та Райффайзен Банку Аваль. Загалом убито десятьох осіб, поранено чотирьох, викрадено близько 1,22 млн грн, понад $33,5 тис., €4,3 тис., 37 тис. російських рублів, три автомобілі, три пістолети, два автомати та патрони до них. Тільки після розбою в 2009-му всі ці епізоди прокуратура спромоглася об’єднати в одну кримінальну справу, вгледівши однаковий почерк нападників. В усіх випадках злочинців було двоє і використовували вони вогнепальну зброю, стріляючи без попередження. Не виключено, що до цієї серії слід додати і напад на Credit Agricole у Донецьку.
Проте є і приклади затримань грабіжників за гарячими слідами. Щоправда, вже після того, як вони встигли вбити. 26 грудня минулого року на автошляху Кривий Ріг – Дніпропетровськ інкасаторське авто Райффайзен Банку Аваль спробував пограбувати свій же інкасатор. Він накинувся з ножем на прапорщика Внутрішніх військ, який охороняв пакунки з грішми, і спробував вирвати в нього автомат. Проте службовець чинив опір, і нападник мусив втікати без грошей, завдавши хлопцю численних ножових поранень. Потім керівник управління Центрального командування ВВ Валерій Машталер скаже, що злочинець хотів заволодіти зброєю і скоїти потрійне вбивство, тобто крім прапорщика розстріляти водія, лейтенанта ВВ і забрати 8 млн грн, які перевозили в машині. У цьому випадку інкасатора-зловмисника затримали вже на ранок наступного дня, оскільки була відома його особа.
КРИВАВІ КУМИ
Країна жахнулася 29 грудня, коли на Театральному проспекті в Донецьку у відділенні ПриватБанку для обслуговування VIP-клієнтів холоднокровно розстріляли п’ятьох людей (чотирьох працівниць банку та охоронця). МВС уже 31 грудня рапортувало про затримання підозрюваних у цій бійні. Арештовано двох донеччан: кумів Максима Рудичева та Сергія Ломака. Як зазначив міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, охоронець знав одного зі зловмисників (той нещодавно монтував систему відеоспостереження в банку), тому і впустив його безперешкодно. Але чому бандити почали стріляти, вбили стількох людей і не взяли ні копійки грошей?
Офіційна позиція слідства така: злочинці злякалися звукової сигналізації «Ревун», тому повбивали свідків і прихопили з собою жорсткий диск комп’ютера із записами відеоспостереження, щоб їх не викрили. Гроші, мовляв, взяти не встигли, бо думали, що кошти зберігаються тільки в депозитарії, і не знали, що мішок із мільйоном гривень стояв у них під носом.
У МВС запевняють, що кримінальну спрямованість обох нападників підтверджують і судимості минулих років, зокрема Ломако відсидів за вбивство і звільнився лише 2010-го, його кум – за бійку. Родичі арештантів в один голос кричать, що хлопці непричетні до кривавого нападу і в цей час були вдома. А тесть одного з них навіть провів власний слідчий експеримент: проїхав на авто від свого будинку до банку і не вклався в час на втечу, заявлений правоохоронцями. Також рідні стверджують, що свідчення з обвинувачених вибили силою і не пускали до них захисників. Проте міліція невблаганна: слідчі запевняють, що не тільки отримали «покаянки» від вбивць, а й розшукали на дні донецького озера Дурна балка саморобну зброю. Також затримано посередника, який продавав їм пістолети, і навіть виробника кустарних стволів.
Читайте також: Український МЕНТалітет: система МВС перетворилася на кастову структуру
БАНКІРИ ПРОТИ КУЛЕМЕТІВ
Після резонансного вбивства в Донецьку МВС уже всерйоз замислилося над встановленням монополії на охорону банків. Зокрема, міністр Захарченко натякнув, що знайшов спільну мову з керівником НБУ Сергієм Арбузовим щодо обов’язкового залучення Державної служби охорони МВС (ДСО) до захисту кожного банківського відділення, де зберігається понад 1 млн грн. В Асоціації українських банків (АУБ) таку ініціативу сприймають із великим скепсисом і побоюються, що озброєна міліцейська охорона провокуватиме грабіжників на перестрілку й фінустанови заллють кров’ю. Та й зайвих коштів банкіри не хочуть витрачати, адже донедавна банки самі вирішували, яку охорону наймати і скільки за неї сплачувати. Регулятор лише висував вимоги щодо обладнання установ належними засобами безпеки та дотримання певних правил під час транспортування готівки.
«Я підозрюю, що під ДСО хочуть загнати не тільки великі відділення, а й усіх поголовно. Вважаю, що непотрібно кожному банку мати міліцейську охорону, – заявив Тижню Олександр Сугоняко, голова АУБ. – Уявіть, що в кожній філії сидітиме міліціонер із кулеметом – такого немає ніде у світі».
Світова практика свідчить, що завдання охорони – не зчинити стрілянину по грабіжниках, а вчасно задіяти сигналізацію й швидко викликати правоохоронців. Стріляти в банках на Заході охорона остерігається, тому що зазвичай усі відділення розміщені в центрі міст, де дуже багато відвідувачів і ризик того, що будуть жертви, досить значний. Тому установка працівникам така: натискаєте тривожну кнопку й віддаєте все, що грабіжник хоче. І жодного спротиву.
В Асоціації українських банків кажуть, що раніше МВС пролобіювало розпорядження НБУ, щоб усі фінустанови встановили камери спостереження. Їх купили, а жодного злочинця за тими записами не спіймали. Банкіри кажуть, що нині захист у галузі набагато кращий, ніж два-три роки тому. Тому що за час кризи фінустанови зменшили кількість відділень, які множили під час кредитного буму 2006–2007-го. Закрили саме ті філії, де не було належної безпеки.
«Рівень безпеки в банках не став нижчим, а ось боротьба зі злочинністю набагато погіршилася, – критикує правоохоронну систему Сугоняко. – Міліція говорить про понад 20 нападів на банки (за минулий рік. – Ред.), а скільки 2011-го посадили грабіжників?»
Голова Асоціації також дивується сигналізації типу «Ревун», якою було обладнано донецький банк. «Навіщо її встановили? Щоб сповістити злочинців, що за ними вже виїхали? Маячня якась!»
Олександр Сугоняко називає ДСО «комерційною структурою МВС для заробляння грошей»: «Хоча в Законі України «Про міліцію» чітко написано, що міліціонер не має права займатися бізнесом. Це пряма корупція при тому, що там ще й монопольне право на вогнепальну нарізну зброю, на проблискові маячки на автомобілях та інші спецзасоби, заборонені приватним охоронцям».
У Державній службі охорони відкидають звинувачення в корупції і стверджують, що сплачують до держбюджету мільйонні податки. У ДСО наводять промовистий приклад: до 2000 року всі банки охороняли її бійці і їх майже ніхто не грабував. Коли ж філії фінустанов стали самі займатися питаннями безпеки, почався бум нападів. У Держохороні промовисто натякають, що для банків безпека – це стаття економії. Тому зазвичай вони шкодують грошей і вдаються до послуг приватників, які подекуди не мають ані досвіду, ані оснащення для охорони, ані підготовлених працівників. Тому й трапляються такі криваві фінали, як у Донецьку.
«Має бути, по-перше, фізохорона, людина, яка чітко може дати виклик кнопкою тривожної сигналізації, – розповідає речник ДСО МВС України Світлана Павловська. – По-друге, оснащення сигналізацією: датчики розбиття скла, руху, камери відеоспостереження. По-третє, матеріальна укріпленість: куленепробивне скло місць касирів і захищене місце фізичної охорони, стіни, стеля і підлога повинні бути захищеними від проникнення ззовні».
У ДСО наводять як приклад безтурботності щодо безпеки згадане вже пограбування 12 грудня Credit Agricole у Донецьку: злочинці заздалегідь помітили, що охоронців немає, огорожі кас не броньовані, не сягають стелі і їх можна перелізти.
«Разом зі зубожінням людей зростає і жорстокість у суспільстві, бо знизилася ціна життя, через це й грабунки стають безжальнішими, – вважає Микола Рощин, співробітник Департаменту карного розшуку МВС. – Та й самі люди (банківські працівники. – Ред.) занадто легковажні. Зараз 300 тис. або 1 млн грн може одна особа везти без будь-якої охорони. Поклав на сидіння й у вус не дме, що за ним можуть стежити, готувати засідку».
За словами ветеранів МВС, є серйозна кадрова проблема, адже в кримінальному розшуку, особливо на місцях, нікому працювати: найдосвідченіший опер має лише кілька років стажу. Також вони нарікають, що всі реформи міністерства звелися до розмноження організацій, які дублюють функції одна одної і крадуть статистику з розкриття злочинів для звітності. «Карний розшук поділили на 13 структур, мабуть, щоб працевлаштувати 13 генералів», – гірко жартують досвідчені правоохоронці. Інформація розкидана – немає єдиного центру аналізу, а отже, немає і злагодженої протидії бандитам.
Читайте також: Банки законсервовані
