Культурно-видавниче медіа "Читомо" започаткувало проєкт "Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття", який спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, що виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Так, на сайті "Читомо" підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.
Серед авторів експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.
У фокусі дослідження кураторський підхід, згідно з яким обрали знакові, найяскравіші часописи що впливали на культурний процес свого часу й задавали стандарти й тренди. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.
"Унікальність проєкту в його кроссекторальності, адже наукові консультанти представляють різні сфери — візуальне мистецтво, літературу, кіно, видавничу справу й редагування, історію, що дозволяє комплексно поглянути на видання й виявити їхні особливості. За кожним із цих призабутих, а для широкого загалу невідомих видань стояли люди, які любили свою справу й попри складні й часто небезпечні умови висвітлювали культурні процеси, а часто були їхніми творцями", – розповідає Оксана Хмельовська, співкураторка проєкту.
Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини.
Важливою складовою проєкту стало оцифрування рідкісних номерів видань і викладання їх у вільний доступ на сайті Бібліотеки українського мистецтва. Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.
Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику:
- Музей-архів преси
- Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana»
- Електронна бібліотека «Культура України».