Автор у статті «Дзеркала тижня. Україна» вказує, що офіційна статистика щодо цього захворювання ведеться в Україні лише з 2009 року.
«Достовірних даних немає. І взятися їм немає звідки. Тому що НСV не тільки «лагідний» вбивця, але і такий, що важко виявляється. Є лише розпливчасте 1,7 хворих на 100 тисяч населення. Хоча за даними ВООЗ, більш реальною є цифра – 13 хворих на 100 тисяч населення. При тому, що в Європі (при жорсткому моніторингу) мова йде про 4-5 хворих на ті ж 100 тисяч. Очевидно, що і по НСV ми теж ходимо в європейських «лідерах». Бо за оцінками ВООЗ, в Україні вірусом гепатиту С інфіковано близько 1 мільйона 130 тисяч осіб, тобто близько 3 відсотків населення», – пише автор.
У той же час, він зазначає, що за оцінками незалежних експертів, мова може йти про цифри від 2,6 до 3,5 мільйона осіб. Тобто від 6 до 9%.
«До таких висновків, наприклад, прийшли експерти з всеукраїнської громадської організації «Зупинимо гепатит», яка співпрацює і з ВООЗ, і з міжнародними антигепатитними організаціями. Створена тими, хто знає, що таке «лагідний вбивця» не з чуток. Отримавши міжнародний грант, вони провели офіційне обстеження майже 9 тисяч осіб у віці від 19 до 40 років у трьох областях України. Перевіряли людей, далеких від традиційних груп ризику: студентів, залізничників, пожежників. Результат – 5,74%. У масштабах країни – це близько 2,5 мільйона хворих», – йдеться в статті.
Автор наводить дані експертів ВООЗ, відповідно до яких з 1,13 мільйона українських хворих термінового лікування потребують 400 тисяч людей.
«Якщо ж правильні розрахунки незалежних експертів, тоді цю цифру потрібно множити на два – тобто 800 тисяч осіб потребують лікування, яке їм, на відміну від хворих на ВІЛ чи туберкульоз, держава не надає», – резюмує він.
Гепатит С називають «лагідним вбивцею» через здатність маскувати справжню причину під виглядом безлічі інших захворювань.