З 25,44 тис. зареєстрованих в Україні акціонерних товариств (АТ) лише 7833 виконали вимогу закону "Про акціонерні товариства" щодо розкриття річної звітності. За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку (АРІФРУ), саме стільки компаній оприлюднили звіти про свою діяльність за 2012 рік, пише «КоммерсантЪ-Украина».
"Звітувати до 30 квітня зобов'язані акціонерні товариства всіх організаційно-правових форм", – пояснив директор АРІФРУ Юрій Бойко. За його словами, порушують закон так звані "сплячі" АТ, тобто, які не ведуть діяльності: "Регулятор почав активно займатися чисткою таких компаній. До кінця року заблокують обіг цінних паперів близько 5 тис. таких товариств".
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на кінець квітня в країні існувало 8396 відкритих товариств (ВАТ), 3127 – публічних (ПАТ), 9656 – закритих (ЗАТ) і 4261 – приватних (ПрАТ). Річні звіти в системі розкриття інформації опублікували 1142 ПАТ і ПрАТ, 4030 – ЗАТ і ПАТ, а також 2361 товариство з обмеженою відповідальністю. Згідно із законом "Про бухгалтерський облік", розкривати інформацію повинні всі емітенти облігацій, іпотечних сертифікатів та облігацій, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку – торговці цінними паперами, компанії з управління активами, біржі, депозитарії, зберігачі та реєстратори. Загальна кількість професійних учасників практично 1,5 тис., і багато з них існують як товариства з обмеженою відповідальністю. За даними АРІФРУ, до 30 квітня встигли розкрити звіти лише 142 банку, хоча в 2012 році їх існувало 175. Зокрема, не зробили це ліквідовані банк "Столиця" і Земельний банк.
Акціонерним товариствам, які не виконали норму законодавства, загрожують санкції регулятора фондового ринку. За словами Юрія Бойка, у емітентів ще є час до 1 червня, щоб направити звіти в НКЦПФР. Однак за зрив термінів публікації звітів АТ загрожують не тільки попередження, а й фінансові санкції. У комісії відзначили, що закон "Про державне регулювання ринку цінних паперів" дозволяє їм карати за нерозміщення інформації емітентами в загальнодоступній інформаційній базі штрафами в розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 17 тис. грн). Таким чином, загальна сума штрафів теоретично може скласти 340 млн грн.
Кількість компаній, які публікують звітність, як і кількість самих акціонерних товариств, постійно скорочується. Якщо цього року звіти встигли розкрити 7,8 тис. компаній, то в минулому році їх було 8,9 тис. А в 2011 році їх кількість була ще на 1 тис. більше. "За нерозміщення звітності емітентами в 2011 році в загальнодоступній базі даних НКЦПФР регулятором були застосовані фінансові санкції у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян", – пояснили в комісії. Втім, обсяг застосованих санкцій наразі невідомий.
Проте юристи сумніваються, що емітенти будуть оплачувати ці штрафи. "Це мертві юридичні особи, тому вони і не подають звітність. Проблема в тому, що вони взагалі нічого не роблять", – пояснює радник юридичної фірми Integrites Ярослав Абрамов. НКЦПФР не в силах виправити ситуацію, оскільки, крім повноважень застосування санкцій, у комісії немає інших інструментів, вважає адвокат юрфірми "Василь Кісіль і партнери" Наталія Доценко-Білоус. "Можна встановити, що неподання звітності протягом року є підставою для ліквідації емітента. Інших способів стимулювати компанію виконувати вимогу закону немає", – упевнений пан Абрамов.