Ще весь минулий тиждень країна жила Юлією Тимошенко. Точніше, її вироком. Президент зі свитою бились у конвульсіях нерозуміння того, що коїться довкола і чому весь світ висловлює на їхню адресу всіляку гидоту та чимось погрожує? Опозиція ж тішила себе надією, що новий парламентський тиждень принесе хоч якесь полегшення, вдасться декриміналізувати статтю Тимошенко і в такий спосіб витягти її з каталажки.
Втім, все сталося так, як і мало статися.
Робочий день розпочався з блокування
Президент нарешті образився і почав поводитись як хлопчик, якому не дали погратися в пісочниці пасочками. Показав у бік світової спільноти середній палець і повідомив, що йому начхати на чиїсь поради і він сам знає, що має робити. Підтягнув шортики, вдягнув на очі панамку і, хлипаючи та підтягуючи соплі, поїхав у Донецьк до Мєдвєдєва.
Після цього до його підопічних нарешті повернулась здатність говорити. До того цілий тиждень вони лише нерозбірливо блеяли, не знаючи, в якій бік повіє вітер, і, остерігаючись зайве дістати у вухо за самодіяльність, лише махали головами. Вверх – вниз, праворуч – ліворуч, за годинниковою стрілкою – проти неї… Та коли вектор обрано і лідер нарешті визначився, можна діяти.
Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов одразу грізно заявив, що його фракція не збирається голосувати за опозиційні зміни до закону про лібералізацію кримінальних статей і виступає проти зміни законодавства під одну людину. «У нас зареєстрований закон щодо лібералізації кримінальної відповідальності для представників бізнесу, ми готові його розглядати». А оскільки Тимошенко – це не бізнес, а якщо й бізнес, то конкуруючий, тому немає сенсу надриватися.
Такий собі оригінальний тайм-аут. Незграбний, щоправда, але такий потрібний. Причина якого, звісно, не в благородних намірах, якими начебто просякнута ПР і їхній бос, а в дурнуватій ситуації, в яку вони вляпались із Євросоюзом, судами над опозицією і ще багато чим. І викручуватись якось треба.
Працювати в залі бютівці не баажають
Тим більше, в гості їде любий друг із Білокам’яної і, можливо, з ним вдасться про щось добалакатися. Тому що в Брюсселі дали зрозуміти, що «на ображених балкони падають» і таких гостей, як Віктор Федорович, їм наразі не треба.
Отож, якщо поговорити і ухвалити закон про декриміналізацію депутатам завадила раптова зміна орієнтації керівництва країни і невизначеність ситуації загалом, то розібратися з літньо-зимовим часом вони, судячи з усього, просто не схотіли. Головуючий на засіданні Володимир Литвин, який до глибини душі перейнявся неправильним часовим поясом, в котрий кинули Україну його колеги, двічі намагався ухвалити постанову про відміну попереднього рішення щодо скасування переведення годинника, але всі потуги виявились марними. «Бачить Бог, я зробив все, що міг», –сказав ображено Литвин.Надвечір депутатів більшості слова спікера, схоже, пройняли і вони таки ухвалили перехід на зимовий час.
Голосування у дві руки від Партії регіонів
Опозиція ж, втративши надію на декриміналізацію, вирішила заблокувати трибуну. «Всі ці розмови про декриміналізацію, бажання покращити участь людей, які сидять, ми зрозуміли, що це лише гра», – заявив Андрій Кожем'якін. «Ніхто не скасовуватиме вироку Печерського суду, ніхто не голосуватиме ці законопроекти». Розуміючи, що блокування трибуни не матиме добрих результатів, бютівці пішли ва-банк. Кожем'якін оголосив вимогу фракції розпустити Верховну Раду і пообіцяв зібрати підписи за відповідну постанову. Тут-таки на заблокованій трибуні фракція почала збирати підписи і ближче до обіду з криками «Юлі волю» залишила залу.
Голова фракції Іван Кириленко разом із колегами скликав брифінг і повідомив журналістів, що вони не бачать потреби та можливості продовжувати працювати в такому складі Ради і вважають за потрібне її розігнати. Звісно, бютівці не мають ілюзій щодо ініціативи з розпуску Ради і визнають, що вона фактично безперспективна, «але ж робити щось треба»…
Нудьга в урядовій ложі
Після обіду в залі парламенту працювало трохи більше сотні народних обранців. Обговорювали низькі виплати військовим і навіть новий закон про захист моралі. Що-що, а мораль депутатам особливо болить. Будучи людьми гіперморальними, вони просто не можуть не помічати, що коїться в країні, а тому їх виступи були вкрай занепокоєними. В такому нечисленному складі вони якось навіть умудрились ухвалити кілька законів, хоча фізично це їм було доволі складно зробити. Голосуючи за себе і за колег, доводилось стрибати, мов тарганам, між рядами, щоб встигнути натиснути всі потрібні кнопки. Втім до труднощів депутати звичні.
До кінця засідання фракція БЮТ так і не з’явилася, але це нікого, схоже, і не засмутило. В житті є і важливіші справи. Наприклад, мораль…