Водночас неодноразово з боку мислячих українців звучали заперечення і зауваження, де зверталася увага на те, що не так усе просто з цими російськими громадянами, для яких Україна повинна стати «другою Батьківщиною». Слушно закидалося їм, що будучи супротивниками Путіна, вони часто-густо самі залишаються імперськими шовіністами в тій чи іншій формі. Ворогами Путіна в РФ є не тільки демократи й ліберали, проте й приміром російські фашисти, які не можуть пробачити диктаторові, що він, обмежившись Кримом і Донбасом, не пішов одразу на Київ і Львів. Є такі представники «російської демократичної опозиції», які досі мріють про «демократичну» імперію, яка б збігалася з колишньою територією Радянського Союзу і царської Росії але була б «демократичною»…
Українці повинні добре пам’ятати, на якому питанні закінчується російська демократія. Ті з російських лібералів, які до 2014 року відвідували Україну, були зовсім не від того, щоб покерувати тубільцями та навчати їх «правильно» мислити й жити, демонструючи цілком імперську зверхність і пиху. Запам’яталася Ірина Хакамада з її порадами повністю змінити й без того ліберальну і беззубу мовну політику в Україні (а над усе в Криму, де й такої не було),Ілля Яшин, який шпетив українців за недоліки української демократії та й багато інших. Не будемо згадувати проти ночі відомого Навального, також нібито демократа, але специфічна російського штибу…
Читайте також: Суспільні настрої: цукерковий період
Здавалося б, усе зрозуміло з цією темою. Однак нещодавно в телеефірі виступив екс-депутат державної думи РФ Ілля Пономарьов, який з деяких пір живе в Україні, і закликав якомога більше приймати на українській землі сучасних російських дисидентів і створювати їм усі умови.
Практично в цей же самий момент дав інтерв’ю ліберальному російському ЗМІ «Настоящее время» знаний російський релігійний діяч, диякон Російської православної церкви Андрєй Кураєв. Пан Кураєв також має репутацію ліберала. Він жорсткий критик порядків у нинішній РПЦ, не боїться дошкульно висловлюватися на адресу патріарха Кіріла і особисто Путіна. В інтерв’ю, про яке йдеться, Кураєв виступав у цьому своєму звичайному стилі. Пороте спокійний хід спілкування з журналістом було порушено. Питанням про Україну… Зокрема, про Православну церкву України. Тут перед очима публіки постав зовсім інший Кураєв. Судячи зі всього, ПЦУ не влаштовує диякона Андрєя, насамперед тим, що вона не РПЦ. Ось що Кураєв сказав: « І ось ми бачимо, що за всієї політичної несимпатичності москальської церкви, якщо судити про неї з українських медій, все одно більшість українців, якщо не брати крайні західні регіони, починаючи з Вінниці й далі на схід і південь, і кияни в тому числі, вибирають храми Московського патріархату».
Лукавить диякон. Несимпатичність москальської церкви часто-густо демонструвалася не українськими медіа, а самим Кураєвим і в значно жорсткішій і дошкульній формі. Він також удає, що не знає, що на сході й півдні України є чимало районів, де храмів української церкви практично немає, бо такою була політика Кучми і Януковича, які всіляко сприяли Московському патріархату, а Київський лише не чіпали, а де інде й переслідували на рівні місцевої влади. Кураєв ніяк не пояснив, чому він вважає, що більшість українців підтримують російське, а не українське православ’я, коли всі соціологічні опитування показують, що прихильників української церкви щонайменше в два рази більше, ніж московської… В Україну з Москви ще в 1998 році приїхали російські соціологи, які й встановили факт значної переваги кількості українських православних над московськими. За понад 20 років, що минули, ситуація ще більше змінилася на користь української церкви.
Читайте також: Потрібен справжній мир, а не його імітація
А за даними Інституту соціології НАН України ще в 2000 році співвідношення було таким : УПЦ Київського патріархату-32,8% віруючих, УПЦ Московського патріархату-9,8%.
А далі «Остапа понесло» і Кураєв висловився цілком в дусі офіційної російської пропаганди, мовляв ніяких українців ніколи не було, а український етнос лише сьогодні народжується: « Дуже непростий процес, зі своїми, природно, ексцесами зовсім жахливими типу нацизму і так дальше»… Цікаво ,а що ж то був за етнос, що розмовляв українською, читав Шевченка і Котляревського, співав українських пісень? І ще й тисячу років тому мав багато ознак, що притаманні й сучасним українцям. У 70-ті роки ХХ ст. молоді аспірантка кафедри антропології Московського університету Татьяна Алексєєва (нині член-кореспондент РАН) провела в Київській області дослідження, вона порівняла черепи з поховань часів Київської Русі з черепами з кладовищ Київської області нашого часу і встановила, що нині в селах Київщини живе і помирає та ж сама антропологічно людність, що жила в древньому Києві… Її дані було викладено в офіційному журналі «Советская этнография». Російський історик і вихователь царських дітей професор Ключевський на запитання, якою мовою розмовляли в древньому Києві, відповів: «Приблизно такою ж самою, якою і сьогодні розмовляють селяни в селах навколо Києва».. Що ж то був за загадковий для Кураєва етнос?
Ну що, дамо пану Кураєву політичний притулок в Україні?