В ІТ-світі хмарно

 

Цей термін з’явився лише близько двох років тому, щоб зафіксувати вже унаочнені масштабні зміни в царині інформаційних технологій. Фактично йдеться про фундаментальну зміну схеми, за якою індивідуальні користувачі й бізнес працюватимуть з операційними системами та програмним забезпеченням (пз). На зміну ері програм, установлених на персональних комп’ютерах, приходить ера програмного обслуговування в режимі он-лайн, коли користувачі отримують доступ до потрібних їм баз даних, операційних систем і програм через інтернет. При цьому характеристики приладу, що забезпечує вихід в інтернет, загалом не мають значення. Гігантські центри даних із сотнями тисяч серверів швидко, дешево і якісно виконають роботу, що раніше покладалася на ПЗ, інстальоване на персональному комп’ютері з усіма його обмеженнями.

 

Переваги такого інтернету послуг переконливі. Фірма, що наважиться користуватися корпоративним ПЗ із «хмари», за­ощадить на ба­гатолюдному ком­­п’ютерному департаменті. Для малого й середнього бізнесу (особливо в країнах, що розвиваються) це унікальний шанс зменшити свої витрати. Щоправда, зберігати конфіденційну корпоративну інформацію на неконтрольованих компанією-ко­рис­ту­вачем серверах – це завжди ризик, на який поки що в бізнес-світі мало хто наважується. Так, за прогнозом американської дослідницької фірми Bernstein, до 2012 року інтернет-сервіси Google на кшталт Google Apps зможуть замінити собою щонайбільше 10% традиційного ПЗ Microsoft. І приваблюватимуть вони переважно приватних користувачів та малі фірми, але аж ніяк не великі корпорації.

 

 

Фактично сьогодні більшість користувачів інтернету так чи інакше «літають у хмарах». Щоправда, найчастіше йдеться про найпримітивніші «хмарні послуги», як-от електронна пошта, адресні книги, календарі, соціальні мережі. Дві найвідоміші у світі «мегахмари» – найбільші роздрібна торговельна он-лайн-мережа Amazon та соціальна мережа Facebook. Для приватних юзерів питання безоплатності користування такими послугами є вкрай важливим. Треба віддати належне компанії Google, яка від початку зрозуміла, що задля успіху справи хмарні обчислення мають бути безплатними, а ставку потрібно робити на прибутки від реклами.

 

Основні прибутки на ринку хмарного комп’ютингу технологічні компанії мають отримувати від корпоративних клієнтів. По­­ки що ці цифри є доволі скромними. За прогнозом Bernstein, до 2012 року 20 найвідоміших хмарних послуг в інтернеті, надаваних різними компаніями (приміром, такі як Simple Queue Service, Amazon Flexible Payments Service, Amazon DevPay), приноситимуть разом не більш як $50 млн доходів на рік. Для порівняння: одна компанія Amazon 2008-го заробила близько $19 млрд. Тому на сьогодні розвиток хмарного комп’ютингу для провідних технологічних компаній світу – це здебільшого питання престижу й підтримання своєї інноваційної кондиції, а не чистого бізнесу.

 

 

Завдяки активному розвитку хмарних обчислень позиція Micro­soft як глобального soft­ware-монополіста серйозно похитнулася, навіть попри те що 90% ПЗ на сучасних персональних ком­п’ютерах усе ще належить йому.

 

Так, найбільша інтернет-компанія світу Google робить своїм користувачам усе нові пропозиції в дусі cloud com­puting. Вона оголосила про створення власної операційної системи Chrome OS, що буде доступна в режимі он-лайн безплатно і вільно.

 

Нині ринкова капіталізація компанії Microsoft становить близько $225 млрд, тоді як Google – близько $175 млрд. Порівняно з 2005 роком розрив між монополістом і його головним конкурентом на ринку «хмар» значно зменшився. Від цих двох компаній прагне не відставати й світовий лідер із виробництва комп’ютерного обладнання американська корпорація Apple. Саме вона може стати володаркою найбільшого у світі центру обробки даних, зокрема й хмарних обчислень, якщо успішно завершить його будівництво у штаті Північна Кароліна.

 

При цьому Microsoft старанно намагається пристосуватися до нових умов. Наприклад, операційна система Windows 7 містить менше функцій і послуг, ніж її попередниці, саме з огляду на те, що чимало з них можна отримати в режимі он-лайн чи завантажити з інтернету. Далі компанія досягла домовленості з Yahoo! про об’єднання їхніх пошукових сервісів та часткове об’єднання рекламних послуг. У підсумку до 10% пошуків в інтернеті здійснює сервіс Bing, що належить Mic­rosoft, хоча Google зі своєю часткою ринку 83% і далі залишається фактичним монополістом.

 

Таким чином, хмарний комп’ютинг дедалі більше визначає координати технологічного розвитку компаній – лідерів глобального інформаційного ринку. Середньостатистичному користувачеві він гарантує вищу доступність найрізноманітнішого ПЗ й операційних систем. Але не варто переоцінювати його значення хоча б із тих міркувань, що чимало людей та компаній і далі працюють постійно або ж час від часу офф-лайн. Невирішеною залишається й проблема конвертації файлів між різними системами й програмами в такому захмареному технологічному середовищі.