Лижні траси, які пролягають вище, ніж на більшості європейських курортів, і набагато дешевші підйомники роблять Іран райським місцем для катання. Північні схили й велика висота над рівнем моря гарантують хороший сніговий покрив від грудня до травня. Після укладення угоди щодо ядерної програми із Заходом (а також першої рясної віхоли в середині листопада) іранський уряд сподівається привабити туристів із товстими гаманцями до білосніжних вершин неподалік закіптюженої столиці.
Високогірний курорт Дізін — найкраще з найкращого — обладнаний витягами, які піднімуть вас на висоту майже 3600 м (12 тис. футів). Денний абонемент коштує лише $20. Схили приємно безлюдні, за винятком іранських вихідних (четверга й п’ятниці). Де ще авантюрні сноубордисти можуть так натішитися снігом?
Читайте також: Президент Ірану сподівається на зняття світових санкцій у січні 2016
Поїхати до Ірану нині легко як ніколи. Уряд президента Гасана Ругані спростив в’їзну систему. Громадяни всіх країн, окрім 11 (список останніх очолюють США, Британія і Канада) можуть отримати 30-денну візу по прибутті.
Після перемоги Ісламської революції 1979 року правителі-мулли відмовилися від туризму, трактуючи його як західну забаганку. Адже відпочивальники з-за кордону можуть підривати устої іранської моральності. Тепер режим передумав. Французька фірма Accor у вересні підписала угоду про відкриття недалеко від аеропорту своїх готелів IBIS і Novotel. Компанія Rotana (Абу-Дабі) також будує в Ірані чотири готелі, які має здати в експлуатацію до 2018 року.
Акули туристичного бізнесу знають, що їм доведеться надолужувати згаяне. Найкращі готелі столиці було збудовано ще за правління шаха. Віце-президент Ірану, голова Організації зі збереження культурної спадщини, ремесел і туризму Масуд Солтаніфар хоче збільшити кількість гостей на 2025-й від нинішніх 4 млн до 20 млн. Для цього потрібно щороку споруджувати 20–25 нових готелів. Незайва буде й підготовка персоналу. В Ірані під час поселення в готель часто можна побачити на реєстраційній стійці табличку з написом: «Якщо бажаєте, щоб у номері прибрали, просимо повідомити».
Читайте також: Іранський інтерес України
Іран має багато можливостей, адже в країні міститься 19 об’єктів Всесвітньої спадщини. Один із них — майдан Імама в Ісфахані, найпопулярніше місце серед туристів. За розміром він поступається лише площі Тяньаньмень у Пекіні. Готель Abassi в тому ж таки місті — справжня перлина. Тут можна побачити, як безтурботні іноземці (навіть американці) спокійно обговорюють близькосхідні питання за чашкою чаю у внутрішньому дворі, у тіні 300-літніх дерев. Коли в липні було прийнято угоду, згідно з якою Іран обіцяє обмежити свою ядерну програму в обмін на полегшення режиму санкцій, бізнес у країні ожив після десятиріччя проблем.
Туристи можуть не лише кататися на лижах, а й милуватися давніми мечетями, ходити в походи пустелею та об’їдатися дешевою ікрою. Утім, є там і підводні камені. Жінки мусять носити хустки (хоча лижниці зазвичай нехтують цим правилом). Чоловікам не дозволено ходити в шортах. Алкоголь заборонено (хоча і спиртне, і навіть наркотики придбати можна, тож вечірки після катання на лижах не такі чемні, як багато хто думає). До зняття санкцій не можна користуватися кредитними та платіжними картками, тож відвідувачам доводиться мати при собі пачки готівки.
«Зовні дуже мило й люди чудові, але всередині все повертає тебе в 1980-ті», — розповідає німецький бізнесмен, який нещодавно відпочивав в іранському готелі Esteghlal. Червону доріжку для гостей уже простелено. Але деяких відпочивальників можуть відлякати агресивна іранська поліція моралі й смертна кара за гомосексуалізм.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com