Як зазначає автор, старт цій дискусії дав керівник і верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї, який заявив, що «якщо коли-небудь, можливо, у віддаленій перспективі, ми дійдемо висновку, що парламентський лад кращий для формування виконавчої влади, проблем зі зміною чинної нині системи немає».
Автор припускає, що підготовка до такої зміни намічена вже давно. Так, у вересні голова комісії з енергетики парламенту Ірану Хамідрза Катузіан публічно заявив, що потреби в президентській посаді в Ірані немає, коли він має верховного лідера і Вілаят-і-Факіх.
Вілаят-і-Факіх – це система управління, згідно з якою на чолі держави має бути мусульманський юрист, вчений-богослов, до завдання якого входить перевіряти закони країни на відповідність шаріатським правилам.
«Однак, навіть попри своєрідний «парламентаризм» в Ірані, уряд не має права самочинно ліквідувати посаду президента і замінити його на прем’єр-міністра. Меджліс (парламент) може лише ратифікувати відповідні зміни до іранської Конституції, і лише в такому разі ця політична рокіровка можлива», – зауважує Каспрук.
Автор нагадує, що президента в Ірані обирають на чотири роки, і переобраний він може бути ще на один термін. «У такому разі, якщо пропозиція аятоли Хаменеї буде прийнята, після внесення поправок до Конституції Ірану депутати обиратимуть прем'єр-міністра», – пише він.
Детальніше про те, чому постало питання щодо доцільності існування інституту президентства в Ірані, читайте тут.