В ЄС назвали шість кроків для протидії агресії Путіна

15 Березня 2017, 12:15

Захід повинен консолідувати свої зусилля проти російської агресії, пропаганди й масової дезінформації та зробити, принаймні шість невідкладних кроків для того, щоб посилити свої позиції в боротьбі з гібридною війною Кремля. Про це у розширеній публікації на сайті Atlantic Council написав керівник програми Kremlin Watch, заступник директора інституту "Європейські цінності" (Прага) Якуб Янда.

"По-перше, давайте реально захистимо Україну від російських військових", – наголошує експерт. Президент США мав би разом зі своїми європейськими союзниками заявити одним голосом, що якщо Кремль не припинить бойові дії на сході України, послідують військові та інші кроки".

"По-друге, західні демократії повинні серйозно поставитися до боротьби із загрозою масової дезінформації", – йдеться далі. Кожна з країн, що піддалася впливу цього явища, має створити спеціалізовані центри гібридної загрози з залученням хоча би тридцяти експертів міжвідомчої безпеки та аналізу інформаційних операцій проти своїх же демократій".

"По-третє, національні лідери мали би нарешті дати зрозуміти високому представнику ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки Федеріці Могеріні, що, коли вони закликали ЄС до протидії "триваючій російській кампанії дезінформації" в березні 2015 року, вони насправді мали це на увазі", – зауважує автор публікації. Досі ж Могеріні уникає називати Росію джерелом ворожих операцій.

"По-четверте, наголошується, потрібно викривати троянських коней Москви". За словами Янда, якщо такі потужні політики як Марі Ле Пен повторюють брехню Москви, зокрема щодо України, цьому потрібно публічно протистояти. Якщо ж деякі політики систематично применшують втручання Росії у внутрішні справи їхніх країн, до таких політиків треба ставити більш серйозні питання, у тому числі щодо їхніх фінансових зв'язків з Кремлем.

"По-п'яте, уряди повинні фінансувати проекти, які викривають дезінформацію і масово підвищують медіа-грамотність", – зауважує експерт. На сьогодні в Європі, практично немає фінансування оперативного моніторингу й аналізу дезінформації. Якщо гроші й надходять, то від приватних фондів або декількох американських донорів.

"По-шосте, нам терміново потрібні дані. Наприклад, скільки німців вірять Кремлю, яка частина французів вважає, що країни Балтії не варто захищати? Треба знати, які уразливі місця конкретних країн російська розвідка використовує для просування своїх зовнішньополітичних цілей, пояснює він", – пише Янда.