У роки Першої світової війни та Української революції 1917 р. В`ячеслав Липинський, який стояв біля витоків Союзу визволення України, залишився непоміченим у числі впливових провідників організації.
Підготувавши політичну програму першої української партії консервативного спрямування — УДХП, він фактично пішов проти загальнореволюційної течії української інтелігенції. Взятий ним курс на утвердження позицій заможного українського селянина, який мав уособлювати середній клас майбутньої незалежної держави України і стати її опертям, не відповідав класовому підходу, проголошеному провідниками популярних у той час українських соціалістичних партій. Фактично його самостійницька політична позиція не знайшла підтримки в колах української революційної еліти.