Так, в офіційному друкованому органі Трудової партії Кореї — газеті RodongSinmun була надрукована «Спеціальна заява КНДР» під промовистим заголовком: «Відносини між Північчю і Півднем були доведені до стану війни».
У ній зокрема йдеться – «Уряд, політичні партії та організації КНДР випустили наступну спеціальну заяву від 30 березня»: «Кроки американських імперіалістів, які порушили суверенітет КНДР і вторгнулися в його найвищі інтереси, перейшли у надзвичайно важливу фазу. За цієї ситуації дорогий і шановний маршал та блискучий командир Кім ЧенИн, скликав термінове засідання для розгляду операції, виконання якої є обов’язком Стратегічних ракетних військ Корейської народної армії. Де був розглянутий і затверджений план потужного вогняного удару.
Важливе рішення, яке прийняв він, є оголошенням критично важливої битви, яка має забезпечити епохальну подію – покласти край історії задавненого протистояння із США і цим відкрити нову еру. Воно також є останнім попередженням США, Південній Кореї та іншим групам ворожих сил, котрі борються проти возз’єднання. Це рішення відбиває сильну волю армії і народу КНДР, які готові до того, щоб знищити ворогів.
Епоха, коли США вдавалися до політики сили, розмахуючи ядерною зброєю, закінчилася. Це рішуча відповідь КНДР є стійкою підставою для протидії ядерному шантажу американських імперіалістів.
Вони повинні чітко знати, що в епоху маршала Кім Чен Ина, найбільш видатного в світі полководця, все кардинально відрізняється від того, що було колись у минулому. Ворожі сили повинні ясно зрозуміти, що залізна воля, незрівнянна витримка, відвага і мужність та величезна сила характеру геніального командира Кім ЧенИна визначає, що земля не може існувати без сонгунської Кореї (сонгун – політика «Армія на першому місці», що проводиться керівництвом КНДР, яка ставить головним пріоритетом Корейську народну армію у всіх державних справах і в розподілі національних ресурсів. «Армія на першому місці» – головний принцип політико-економічного керівництва всією КНДР – Ред.). Прийшов час виконати це завдання, або померти в останній битві.
Жодна сила на землі не здатна зломити волю керівництва і народу КНДР діяти в ім’я великої справедливої війни задля об’єднання Батьківщини. Корейський народ дасть вихід невдоволенню, котре накопилося, та реалізує свої заповітні бажання. І таким чином, обов’язково наблизить яскравий день національного возз’єднання всіх корейських земель».
Очевидно, що Пхеньян став дуже небезпечно блефувати. Але найгірше, що ситуація почала розвиватися таким чином, що цей блеф може перерости у відкрите військове протистояння, здатне спровокувати початок Третьої світової війни.
Читайте також: Наскільки самостійною фігурою є Кім Чен Ин?
Очевидно, що Пхеньян став дуже небезпечно блефувати. Але найгірше, що ситуація почала розвиватися таким чином, що цей блеф може перерости у відкрите військове протистояння, здатне спровокувати початок Третьої світової війни.
Адже велика війна в Східній Азії не зможе залишатися довго локально-регіональною, і потенційно спроможна спровокувати низку локальних конфліктів, які можуть перерости у глобальне протистояння.
Схоже, що Кім Чен Ин повністю втратив розуміння оточуючої його реальності. Кім-молодший думає, що може на рівних змагатися з дорослими «дядьками» з Вашингтону і Сеулу. Тому він увесь час намагається показати міжнародній громадськості, наскільки він страшний, жорстокий, сильний і здатен перевернути гори голими руками.
Важко спрогнозувати, яким чином будуть розвиватися далі події на Корейському півострові, але ясно одне, сьогодні світ наблизився, як ніколи близько за останні десятиліття, до глобального вибуху. І руйнівна ударна хвиля від нього здатна досягнути усіх без винятку континентів
Поки що йде позиційне протистояння сторін учасників конфлікту. І американські військові зробили сенсаційну заяву, що два бомбардувальники B-2 Stealth, які можуть нести ядерні заряди, здійснили безпосадочний політ в обидві сторони з бази ВПС Whiteman у штаті Міссурі, до Південної Кореї.
Демонструючи здатність Сполучених Штатів «забезпечити розширену підтримку наших союзників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні» і «наносити дальні, точні удари швидко і безперешкодно», йдеться у заяві. Цим підкреслюється готовність Вашингтону захищати свого союзника, Південну Корею, на тлі все зростаючої напруженості у відносинах з Північною Кореєю.
Бомбардувальники B-2 Stealth і B-52 можуть запускати ядерні крилаті ракети. Пентагон використовує свої навчальні польоти на Корейський півострів, щоб підкреслити роль дальніх стратегічних бомбардувальників в реалізації планів Вашингтону, в разі необхідності, розгорнути «ядерну парасольку» над Південною Кореєю і Японією.
Втім, американці і південні корейці завжди мають враховувати фактор загрози раптової військової агресії з боку КНДР, яка може розпочатися у будь-який момент. Адже вони живуть у зовсім іншому типі суспільства, і їм важко зрозуміти, що в Північній Кореї життя пересічної людини не має жодної цінності.
Схоже, що Кім Чен Ин повністю втратив розуміння оточуючої його реальності. Кім-молодший думає, що може на рівних змагатися з дорослими «дядьками» з Вашингтону і Сеулу. Тому він увесь час намагається показати міжнародній громадськості, наскільки він страшний, жорстокий, сильний і здатен перевернути гори голими руками.
Кім Чен Ин не може зрозуміти того, що Сполучені Штати не будуть вплутуватися в наземну війну з ним. Адже американці здатні досить швидко і ефективно знищити всі ракети КНДР середнього і дальнього радіусу дії, а потім взятися за північнокорейські військово-повітряні сили. Після чого буде не важко відрізати КНДР від всіх продуктових поставок на його кордони.
Очевидно, що ситуація на Корейському півострові є критично тривожною. Адже рівень загроз із Пхеньяну вже починає зашкалювати, і невідомо чи не готовий Кім ЧенИн вже найближчі дні перейти червону демаркаційну лінію. Таким чином Східна Азія має всі шанси перетворитися на вируючий казан неприємностей, на кшталт Близького Сходу, і стримувати ситуацію буде все далі важче.
Існують дві причини, з яких Пхеньян вирішив затіяти усю цю весняну провокацію. Режим Кім Чен Ина вважає, що США є загрозою для його існування. Тому він з усіх сил намагається збурити інформаційні проводи, щоб таким чином увага світових ЗМІ вкотре була прикута до Північної Кореї.
Друга причина, це те, що КНДР не збирається відмовлятися від своєї ядерної програми – заводів по збагаченню ядерного палива, розробок ядерної зброї і ядерних випробувань. І вони повинні знайти причину, чому Пхеньян не повертається до переговорів про денуклеаризацію Корейського півострова. Бо зрозуміло, що під час наростання корейської кризи мови про початок переговорів бути не може.
Читайте також: КНДР як ядерний хуліган
І як би це не звучало парадоксально, але Північна Корея немає потреби в безпеці. Вона має потребу в поставках їжі із Заходу, і після закінчення кризи, Кім Чен Ин вимагатиме знову продуктової допомоги для своєї країни.
Водночас, корейська криза 2013 року стала чудовим безкоштовним піаром для пхеньянського режиму. Адже, коли про тебе пишуть усі провідні видання світу, то це означає, що ти чогось вартий.
Можна сказати, що це щось на зразок пропагандистського бізнесу, безкоштовне розповсюдження образу Північної Кореї, як непримиренного і стійкого борця з «засиллям американського імперіалізму» у світі. І це, напевно, єдина вдала річ, яку вдається виробляти КНДР, і на яку існує стійкий міжнародний попит.
Північна Корея, Іран, Венесуела та інші країни-парії не люблять Сполучені Штати і вважають, що вони загрожують існуванню їхніх диктаторських режимів з трьох причин. Першою є те, Америка володіє найпотужнішим військом потенціалом на планеті. Другою, що США мають найбільшу економіку в світі. А третьою, що вони мають найбільший дипломатичний вплив на міжнародній арені.
Звісно, що держава, яка додала до своїх активів усі три перелічені вище чинники, автоматично є загрозою для тих режимів, які не дотримуються прав людини, морять своє населення голодом (як в КНДР) і намагаються обзавестись ядерною зброєю, ігноруючи при цьому всі рішення Ради Безпеки ООН.
Північна Корея тому й вступає в інформаційний конфлікт зі Сполученими Штатами, бо коли Кім Чен Ин привертає до себе світову увагу, то, як йому це здається, цим він убезпечує свій режим від американського вторгнення.
Північна Корея, Іран, Венесуела та інші країни-парії не люблять Сполучені Штати і вважають, що вони загрожують існуванню їхніх диктаторських режимів з трьох причин. Першою є те, Америка володіє найпотужнішим військом потенціалом на планеті. Другою, що США мають найбільшу економіку в світі. А третьою, що вони мають найбільший дипломатичний вплив на міжнародній арені.
Кім грається у цілком безпрограшну гру. За якої піар світових ЗМІ йому завжди забезпечений. А ядерний демарш Кім ЧенИна перетворився на одну суцільну фотосесію. Такого рекламного просування «світлого» образу південнокорейського лідера за жодні гроші зробити було б неможливо.
При чому черговий північнокорейський Кім є абсолютно неадекватною людиною. Бо піднятий елітами КНДР на найвищий пік владного Олімпу, де є для них ледве не Богом, Кім ЧенИн не може діяти неправильно, не може помилятися, і найвища його місія – це приєднати Південну Корею і поширити на неї комуністичну диктатуру.
Читайте також: Приклад КНДР – ядерна зброя продається
Цей «месія» діє настільки маніакально, що готовий для збереження свого режиму розпалити Третю світову війну. І жодні резолюції РБ ООН не здатні зупинити його рішучість.
У цьому випадку Кім Чен Ин схожий на Гітлера, котрий не маючи військової освіти, самочинно вирішував долі воєнних баталій. Кім-молодший явно не спроможний зрозуміти, які жахливі руйнування здатна принести його країні політика безперервного нагнітання конфронтації.
Цей розжирілий «хлопчик-лідер», який за дуже короткий термін освоїв уроки поводження азійського деспота, що немає жодних стримуючих гальм, рано чи пізно здатен привести світ до хаосу. І він є проблемою не тільки для Сполучених Штатів чи Південної Кореї. Він є джерелом постійних проблем для всього світу.
Не виключено, що у найближчі дні Америка знайде спосіб просигналізувати КНДР, що вона ставиться до погроз Пхеньяну бомбити США ядерною зброєю дуже серйозно. Можливо, що це будуть точкові удари по ядерним об’єктам Північної Кореї і військовим заводам.
Ймовірно, що це є досить ризикованим кроком, однак локальні військові дії американців могли б дещо витверезити Пхеньян. І ця акція б дозволила запобігти широкомасштабній війні та призвести до того, щоб у КНДР, нарешті, зрозуміли, що вони стоять перед загрозою повного знищення і руйнування, якщо спробують реалізувати свої погрози.
У той же час, варто пам’ятати про те, що Кім Чен Ин є бранцем своєї власної системи, яка була створена ще його дідом Кім Ір Сеном. І він, як і все вище військове керівництво КНДР, знаходиться під контролем цієї системи. Ця система прагне не до соціалізму, комунізму, капіталізму чи демократії. Її лідери хочуть зберегти свою владу і контроль над північнокорейцями, і саме для цього їм і потрібна династія «кімів».
У КНДР остаточні рішення приймаються на верху піраміди влади. Диктатор підтримується спочатку лише своїм внутрішнім колом, а вже потім на кожному нижчому рівні піраміди ця підтримка зростає по експоненті.
А це означає, що Кім Чен Ин просто не здатен вирішувати будь-яке значиме питання самочинно. Він може існувати тільки за підтримки, принаймні, найближчого кола еліт. А воно, використовуючи недосвідченість і амбітність цього «лідера», вирішило підштовхнути його до такої небезпечної гри.
Читайте також: Ізоляція посилює найгірші риси режиму КНДР
Таким чином, можна зробити припущення, що той, хто стоїть за лаштунками цього конфлікту, намагається створити для президента США Барака Обами випробування, котре було б тотожним Карибській кризі 1962 року, до якої радянський комуністичний вождь Микита Хрущов підштовхнув американського президента Джона Кеннеді.
Кім Чен Ин вдає, що пішов ва-банк, але за цим стоїть його впевненість у тому, що коли президентом Південної Кореї стала жінка, то це майже тотожно тому, що в Сеулі взагалі немає президента.
З іншого боку, маленький Кім думає, що йому вдасться заманити США в нову Корейську війну із застосуванням звичайної зброї. І для нього його фантазії стають ледве реальністю.
Але щоб там не думав Кім Чен Ин, але навряд чи американці допустять повторення трагедії, на кшталт історичного нападу японців на Перл-Харбор.
У той же час, не варто відкидати ймовірність, що за нагнітанням обстановки на Корейському півострові стоїть і «третя сила». Оскільки КНДР сьогодні є дуже залежною від Китаю. Звідти вони отримують практично всі технології, фінансову допомогу і сучасну електроніку.
не виключено, що китайське керівництво пробує використовувати Північну Корею для того, щоб досягти великого геополітичного збурення у східно-азійському театр
Тому не виключено, що китайське керівництво пробує використовувати Північну Корею для того, щоб досягти великого геополітичного збурення у східно-азійському театрі. І цим відволікти світову увагу від протистояння Китаю з Японією і китайських намагань домінувати у Південно-Східної Азії. А також, щоб виправдати велику китайську присутність у цьому регіоні.
І усе це дуже схоже на древню стратегічну японську гру Го. Мета цієї гри – створити «територію» ширше, ніж це зробить ваш супротивник.
Гра Го вимагає чотирьох різних типів мислення. Коли спочатку ти стратег, потім ти рахуєш варіанти в звичному руслі – плин каменів. У будь-яку мить розрахунок плину каменів змінюється задачею на точний хід – життя чи смерть. І в кінці гри ти підраховуєш дивіденди.
То ж чи не цім намагається займатися Китай – користуючись гіпертрофованими камбіями Кіма ІІІ і створюючи загрози для Сполучених Штатів чужими руками. На цій небезпечній шахівниці китайські маніпуляції є очевидними.