В Донецьку заговорив Лєнін

VIP-хроніки
31 Січня 2013, 15:29

Свіжим хітом маразму стало повідомлення, що донецький пам’ятник Лєніну завів собі акаунт на сервісі мікроблогів Twitter. Трапилася ця «знаменна» подія ще 14 січня цього року. «Я – пам’ятник Владимиру Ленину в Донецке, сообщаю обо всем, что происходит на площади», – зазначено в описі акаунту.

 

 

Якщо бути об’єктивним, то донецький вождь розповідає переважно ні про що. Але не завжди. Окрім констатації певних незначних фактів на кшталт «Елка горит!», «Елку почти разобрали», він не відмовляє собі в задоволенні трохи «постукачити». У повідомленнях можна прочитати «Вниманию милиции – около МакДональдса курят милиционеры».

 

 

Кому на думку спала така дурнувата ідея – воскресити бодай віртуального Лєніна, наразі не відомо. Схиблених на його постулатах після смерті совка на Донбасі залишилось чимало. Та й не лише там… Добре, коли вони мовчки запивають свою любов до вождя горілкою на кухні, а от гірше, коли цю болячку виносять на люди і намагаються виправдати нею свої психічні розлади.

Є, наприклад, у Луганську журналістка, депутат міськради від КПУ Наталія Максімєц, яка прославилась, виклавши в соцмережі коментар із приводу Голодомору. Своє зневажливе ставлення до мільйонів замучених українців вона виявила по-більшовицьки (мовою оригіналу: «А вообще, завтра, пока некоторые больные на голову голодоморцы будут свичкы у викнах палыты та голодуваты на знак пошаны до померлых, мы собираемся нашей старой, дружной компанией и устраиваем пиршество – шашлык из свинины замочен мальчиковой половиной, они же занимаются напитками, девчоночья половина кудесничает на счет всяких оливье и пироженок с мороженками; будем вкусно есть, шутить и даже танцевать».

 

 

Звісно, за цю наругу над померлими депутаку КПУшку ніхто не покарав. А що все зійшло з рук, то вона і надалі випробовує на витривалість нерви здорових людей своїми новими хворобливими коментарями, виявляючи в них не лише власну тупість, а й малограмотність, притаманну більшовикам.

Запис зроблений в понеділок, 28 січня, подаємо мовою оригіналу: «Как можно было забыть? Завтра же националистический праздник 23 февраля: шанування КРУТых героев. И с каждым годом количество студентов уменьшается, а количество пьяных матросов увеличивается. В этом году студентов около 200, а пьяных матросов более 60 тысяч. Нацфорумы уже украшены свичками и черными-пречерными стричками. Не догоняю и никогда не догоню: почему нацики вместо праздников делают скорботу, из чего угодно сотворяют жалобу и прочую кладбищенскую атмосферу. Да хотя бы 9 Мая, помните? Сначала митинг, минута молчания, венки и букеты к памятникам, а потом праздник – День Победы! А эти придумали: день поминовения невинно убиенных. Заметили разницу?»

 

З Лєніном по життю…

 

Коментувати подібне немає сенсу, лікарі тут також безсилі, залишається буква закону, яка у нас наразі, на жаль, не працює. А тому не здивуймося, коли ще якогось мудрагеля раптом шибне думка поговорити від імені Сталіна чи Гітлера. А чому б і ні, їм також є про що сказати з того світу… Вони ж стількох ще не встигли убити…

Та й є до чого прагнути. Сусіди з Росії – депутати Волгоградської міської думи вирішили у дні урочистостей називати своє місто Сталінградом. Шість днів на рік місто на Волзі використовуватиме як свою назву словосполучення «місто-герой Сталінград». Ці слова також вживатимуть у своїх виступах представники влади. Ба більше. За кілька годин до рішення волгоградських депутатів активісти КПРФ і Профспілки громадян Росії передали президенту Путіну 50 тис. підписів з проханням перейменувати Волгоград на Сталінград. Хіба ж не чудовий приклад.

 

 

А якщо пригадати, що Донецьк колись мав не іншу, як Сталіно, назву, то чому б і не скористатися досвідом колег. Адже «маразм крепчает»…