Автор відзначає, що контролювати кордони зараз не в силі ані режим, ані повстанці, тож потрапити до Сирії може будь-хто.
«До Вільної сирійської армії приєдналися чеченці, таджики, марокканці, лівійці, йорданські салафісти, чимало вояків із Перської затоки. За приблизними підрахунками, іноземців – близько 15%. Сирійські визнають, що впливу на них мають небагато. Навіть між сирійськими підрозділами чимало протистояння й ворожості: часом неможливо з’ясувати, хто саме контролює яку територію. Та й натреновані в Іраку та Афганістані джихадисти воюють краще за колишніх сирійських селян і торгівців. Місцевим до того ж бракує зброї. У той час як на боці влади – бойовики ліванської «Хезболли», іранці та російський «антитерористичний загін», – йдеться у статті.
Приєднатися до боротьби з Асадом закликали лідери «Аль-Каїди» із сусіднього Іраку. Поки що вплив терористичного угруповання незначний, але спецслужби США підтвердили, що мережа «Аль-Каїди» в Сирії є.
«Що довше триває конфлікт, то більшою стає роль професійних бойовиків, налагоджуються маршрути постачання зброї, починає працювати економіка війни. Захоплення заручників заради викупу, який спрямовується на озброєння та утримання війська, – звична справа. З’явилися і найманці, які просто заробляють», – йдеться у статті.
Більше про це читайте у статті «Битва за Сирію» у № 1-2 «Українського тижня».