Битва за Алеппо розпочалася влітку 2012 року, коли повстанці увійшли в місто тоді ще молодої та ідеалістичної революції, спрямованої проти президента Башара Асада, пише The Washington Post.
Тоді Дамаск відповів бомбардуванням. Алеппо вдалося стати оплотом супротивників Асада насамперед через близькість до Туреччини, на території якої були розташовані тренувальні табори «Вільної сирійської армії» та інших антиурядових угруповань.
Через чотири з половиною роки та після загибелі сотень тисяч людей війська режиму Асада відвоювали місто, що ознаменувало кінець епохи повстання.
Як пише The Wall Street Journal, уряд Башара Асада та росіяни вже давно зосередили майже всю свою увагу на силах поміркованої опозиції. Асад хоче знищити саме їх, адже вони становлять найбільшу небезпеку для його режиму.
Путін давно вже стверджує, що його війська в Сирії борються з джихадистами, і передусім з ІДІЛ, але «Ісламська держава» становить меншу загрозу для Дамаска, оскільки їхня штаб-квартира розташована в районі міста Ракка, до того ж із ним ведуть боротьбу американські ВПС і курдські бойові загони.
Путін та Асад тішаться тому, що найважчу роботу за них роблять інші, а вони самі можуть скидати бочкові бомби на цивільне населення Алеппо.
Як підкреслює Washington Pos, нищівна поразка повстанців стала на даний момент найбільшою перемогою уряду Асада за всю п'ятирічну війну, але вона не змінить напрямок розвитку конфлікту та не покладе край війні.
Автори заважують, що взяття Алеппо пам'ятатимуть як символічний рубіж, остаточну втрату мрії про демократичну Сирію, яка почала згасати вже давно. Алеппо став символом провалу сирійської революції, що почалася з мирних акцій протесту проти диктаторського режиму, але перетворилася на збройне повстання, учасники якого, крім іншого, порушували багато пунктів міжнародного права.