СТИХІЙНІ ГРОМАДСЬКІ РУХИ
Українці демонструють здатність спорадично об’єднуватись і протестувати у відповідь на суспільні виклики. Останній приклад – демонстрації проти насилля, які відбулись у Миколаєві після злочину, жертвою якого стала Оксана Макар. Передували їм виступи в різних містах країни із закликом покарати винних у смерті Ігоря Індила та протести проти безкарності мажорів. Роль каталізатора в таких заходах відіграють журналісти й блогери. Останнім часом нерідко соціальні медіа не лише поширюють звістки швидше за новинні агенції, а й самі стають джерелами інформації. Проте найбільш успішною бачиться саме їхня здатність надовго привертати увагу широкої громадськості до суспільно важливих подій, які цілком могли б лишитися не поміченими журналістами (не кажучи вже про владу) й за інших умов не викликати резонансу. Саме блогери робили публічними подробиці справи Віталія Запорожця, розповідали про перебіг слідства над людьми, які підірвали погруддя Сталіна в Запоріжжі. Вони ж таки поширювали інформацію про бузувірства мажорів і активізували одним кліком інші інформаційні хвилі.
Читайте також: Лінія суспільного розлому: криваві хроніки мажорів
«ДОРОЖНІЙ КОНТРОЛЬ»
Громадський проект під керівництвом Ростислава Шапошникова існує три з половиною роки. Його мета – фіксація порушень прав громадян працівниками ДАІ та інших державних служб на дорогах країни. Факти порушень та відеозаписи інцидентів викладають на сайт проекту roadcontrol.org.ua. Також на ньому публікують результати журналістських розслідувань, описують процес судового оскарження протиправних дій із боку представників МВС, розтлумачують нюанси, які можуть виникнути в ході протистояння з владою тощо. Таким чином, тисячі людей по всій країні бачать приклади відстоювання своїх прав і готовий інструментарій для цього. Виходить і однойменна друкована газета. Проект не раз наражався на гостру критику й паплюження з боку ЗМІ, наближених до міліції. У лютому 2012 року внаслідок судового позову, поданого інспектором ДАІ Геннадієм Гетманцевим (про захист честі, гідності та ділової репутації), сайт було закрито. Проте через чотири дні під тиском громадськості суд скасував своє рішення й поновив роботу ресурсу. Серед останніх акцій «Дорожнього контролю» – сутичка з працівниками ДАІ в Запорізькій області через помічену в міліціонерів пачку підроблених адміністративних протоколів. У суботу 24 березня керівника проекту Ростислава Шапошникова (на фото) було жорстоко побито. Потерпілий переказав слова нападників про замовний характер злочину.
АСОЦІАЦІЯ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ КИЄВА
Ця громадська організація послідовно відстоює права велосипедистів і домагається для них можливості безпечно пересуватися столицею. Ініціативна група, яка існує від 2004 року, зареєструвала свою діяльність у 2008-му. Активісти проводять акції та велопробіги, беруть участь у відкритті й облаштуванні паркувальних місць для роверів, залучають бізнес до створення офісів, де зручно велосипедистам (є де поставити свій двоколісний транспорт і прийняти душ), обирають найкращих велопрацівників року. Окрім того, волонтери налагоджують діалог із міською владою та ініціюють внесення змін до нормативних документів, а також здійснюють громадський контроль над проектуванням і прокладанням велодоріжок.
Читайте також: Українці змушують муніципальну владу розвивати велосипедну інфраструктуру
«Я ПАРКУЮСЬ, ЯК ІДІОТ»
Долучитися до руху протидії незаконному паркуванню може кожен, кого дістали автомобілі, які заважають пішоходам, трамваям та дитячим візочкам і просто псують настрій законослухняним громадянам. Для цього достатньо озброїтися папером, ножицями та клеєм або придбати готові наліпки й висловити таким чином своє ставлення до безвідповідальних осіб за кермом. Українські активісти поширеного у світі руху креативні у виявленні свого протесту проти нахабних паркувальників, багато хто виготовляє наліпки самостійно. Причому підтримують цей рух не лише пішоходи, а й законослухняні водії, які не дозволяють іншим займати відразу два паркувальні місця. Активісти проекту закликають фотографувати номерні знаки правопорушників і виставляти їх на загальний огляд в інтернеті, зокрема на порталах blackcars.com.ua, blonde.in.ua та parklikeidiot.com.ua.
Читайте також: Громадські активісти успішно борються за культуру на дорогах
«НЕ БУДЬ БАЙДУЖИМ!»
Цей рух з’явивсь у 2005 році, а від 2006-го діє як громадська організація. Її мета – різноманітними музичними, літературними та просвітницькими акціями перетворити нашу державу на Україну. Викорчовуючи шароварщину й совковість із уявлень про національну культуру, активісти поширюють альтернативні погляди на неї, закликають співвітчизників переходити на українську в щоденному спілкуванні, а також відстоюють свої мовні права, зокрема й у споживацькому сегменті. Діяльність руху присвячена переважно українській мові, проте не «калиновій і колисковій», а «кльовій, фірмовій». Водночас волонтери дистанціюються від праворадикальних організацій, наполягаючи на тому, що поєднують патріотизм зі здоровим глуздом. Цей рух не підтримує жодної політсили, одначе активно виступає проти політиків, які чинять наступ на вивчення української мови та літератури у школах або цензурують підручники з історії. Так, створений його волонтерами мультимедійний диск-підручник «Карпатська Україна» має стати альтернативним до табачниківського уроком історії, впродовж року його отримають 100 тис. десятикласників. Активістами й друзями громадського руху окрім звичайних добровольців є відомі письменники, музиканти, спортсмени та журналісти.
Читайте також: У Києві презентували антитабачниківські уроки історії
«УКРАЇНА БЕЗ ХОЛОПІВ»
Громадська ініціатива створена влітку 2011 року в Донецьку журналістом та блогером Павлом Колесником. Її прихильники виступають проти різноманітних порушень прав громадян у щоденному житті: реалізації прострочених продуктів у торговельних мережах, заборони за фотозйомку, незаконного збирання грошей на паркувальних майданчиках тощо. Окрім іншого, в січні учасники ініціативи захищали право донецьких уболівальників приносити на матчі вітчизняних команд Державний прапор України. Проект не передбачає керівників та організаторів – кожна людина особисто відповідальна за свої дії. Будь-хто з учасників може додавати репортажі про захист своїх громадянських прав на сайт bezholopov.com. Ця діяльність викликає опір власників торгівельних мереж. На представників руху не раз подавали до суду. У січні 2012 року охорона донецького супермаркету «Сокол» побила групу громадських активістів та журналістів Тижня під час рейду з метою пошуку прострочених товарів. Однак після рейдів та фото- й відеофіксації порушень прав споживачів адміністрації більшості закладів приймають із полиць прострочені продукти. Деякі з них під тиском громадського руху дозволили фотографувати у своїх приміщеннях.
Читайте також Бєспрєдєл: у Донецьку перевірка якості продуктів закінчилась побиттям
«ЗБЕРЕЖИ СТАРИЙ КИЇВ»
Ініціативна група була створена у вересні 2007 року як реакція на спробу МЗС звести багатоповерхівку біля Пейзажної алеї, на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Лідер – журналіст Ігор Луценко. Пізніше активісти поширили діяльність на інші випадки незаконних забудов, що псують ландшафт міста та зовнішній вигляд історичного центру столиці, загрожують киянам. В активі групи – скасування спорудження будинку на Пейзажній алеї та готелю на Прорізній, до того ж в останньому випадку було засипано вже викопаний котлован. Водночас її представники твердо тримаються осторонь від «заробітчанських» акцій, коли певні структури влаштовують протести, аби шантажувати забудовників, вимагаючи в них квартири або гроші. Ще один напрям діяльності – сприяння простим киянам, що борються проти незаконних забудов свого подвір’я. Так, було надано допомогу ініціативній групі громадян на чолі зі Світланою Толстушко, яка зуміла добитися відмови від зведення 14-поверхівки на місці спортивного майданчика за адресою Лук’янівська, 77. Останні акції групи «Збережи старий Київ»: боротьба проти нової забудови Пейзажної алеї, скверів імені Феодори Пушиної та «Январський».
Читайте також: Таємниця зелених парканів
ОБ’ЄДНАНА ІНІЦІАТИВНА ГРУПА АВТОВЛАСНИКІВ КИЄВА
Створена у грудні 2009 року об’єднанням ініціативних груп автовласників зі стоянок та гаражних кооперативів столиці. Останні почали з’являтися 2007-го, аби захистити наявні автостоянки, адже у зв’язку з невизначеним правовим статусом виникла загроза їх відторгнення на користь забудовників. Побоювання виявилися небезпідставними, позаяк наприкінці 2007-го – на початку 2008-го в місті відбулася серія рейдерських захоплень. Як наслідок – 2010-го на балансі Київської міської спілки автомобілістів (організації, що керує автостоянковим господарством столиці) залишилося лише 9 стоянок із 49. Це підштовхнуло власників авто до рішучих дій. У грудні 2009-го активісти висловили недовіру тодішньому керівництву Спілки й обрали нове на чолі з Володимиром Віровцевим. Однак згодом на Віровцева було вчинено замах, майже всім активістам погрожували, а машину одного з них обстріляли невідомі. Наразі члени об’єднаної ініціативної групи ведуть боротьбу як проти забудовників, так і проти намірів КМДА підпорядкувати собі все автостоянкове господарство міста.
ХАРКІВСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ГРУПА «ПЕЧЕНІГИ»
Значного резонансу діяльність цієї природоохоронної організації набула через протистояння з харківською владою під час вирубування дерев у парку імені Ґорького, яке начебто проводили задля будівництва траси, потрібної для чемпіонату Євро-2012. Тоді бригади лісорубів відмовлялися надавати екологам дозвільні документи на будівництво дороги. Коли ж активісти таки не дозволили нищити насадження, вони зазнали нападів із боку невідомих осіб. Під час інцидентів за повної байдужості правоохоронців були побиті кілька десятків небайдужих. Звернення до громадськості й відкриті листи до президента нічого не дали – зупинити вирубування не вдалося. Однак до ситуації було привернуто увагу багатьох людей в Україні та за її межами. Група виступає також проти вирубування дерев у міському лісопарку, на розподільній смузі Московського проспекту, на проспекті Ґаґаріна тощо.
ПРАВОЗАХИСНИЙ ЦЕНТР «СВОБОДА»
Центр був створений 2004 року в Житомирі підприємцем Віктором Котенком для дослідування кримінальних справ, безпідставно закритих правоохоронцями, та розслідування випадків порушень прав громадян представниками влади. Поштовхом до його формування стало зіткнення підприємця з вимаганням хабарів та відкатів із боку державних органів. На хвилі акцій протесту проти нечистих на руку чиновників було засновано газету і власне Центр, до якого постійно звертаються люди, що зазнали кривди унаслідок неправомірних дій посадовців та правоохоронців. Він здійснює розсилку матеріалів до загальнодержавних ЗМІ, Генпрокуратури та Центрального управління СБУ. Саме його активісти надали розголосу історії Анни Ковальчук, чий син помер від міліцейських тортур. Справу вперто відмовлялися розслідувати в Україні, тому волонтери проводили акції біля ГПУ та будівлі ООН. Ухвалу на користь жінки виніс Європейський суд з прав людини. За оцінкою Центру, юридичне завершення мають близько 30% розслідуваних ним справ. Нині під увагою Центру – нові факти тортур та жорстокого поводження із громадянами з боку працівників МВС.