Згідно з ними, базові ставки утилізаційного збору будуть складати 5,5 тис. грн для легкових автомобілів, а для автобусів, вантажних і вантажно-пасажирські автомобілів або спецтехніки – 11 тис. грн, пише "Коммерсантъ-Украина".
Остаточний розмір збору буде розраховуватися за допомогою коефіцієнтів.
Таким чином, з нових легкових автомобілів буде сплачуватися сума в межах 4,73-30,2 тис. грн, з уживаних – 9,46-60,5 тис. грн залежно від обсягу двигуна.
Плата для решти видів нових транспортних засобів складе 8,8-14,74 тис. грн, а вживаних – 17,6-29,4 тис. грн залежно від їх маси.
Сума буде стягуватися з імпортерів при розмитненні, а з виробників – при продажу. Генеральний директор "Ніссан Мотор Україна" Андрій Нестеренко вважає, що введення цього збору буде мати негативні наслідки для авторинку: ціни на автомобілі піднімуться, а сам ринок очікує незначне зниження.
Передбачається, що дані закони набудуть чинності з 1 вересня. Це відбудеться, якщо їх підпише президент Віктор Янукович.
Сам збір буде стягуватися після того, як Кабінет міністрів приведе існуючі нормативно-правові акти у відповідність з новими законами, на таку процедуру йому відводиться три місяці з моменту набуття ними чинності.
Почесний президент "Укравто" Таріел Васадзе каже, що утилізаційний збір – тільки частина держпрограми з активізації розвитку вітчизняної економіки, розрахованої на 2013-2014 роки.
Щорічно в Україні підлягає утилізації не менше 100 тис. автомобілів, але досі в країні немає належних потужностей.
"Вартість одного центру з утилізації складає близько 7 млн євро. Сьогодні в країні близько 10 млн автомобілів, більше 80% з них старіші від 13 років. Проводячи утилізацію, ми створюємо умови для оновлення українського автопарку", – говорить Васадзе.
Відповідно до одного з прийнятих депутатами документів, українські виробники, які мають повний цикл виробництва, що включає зварювання і фарбування, і заводи, що здійснюють промислову збірку автомобілів, звільняються від сплати збору.
Такоюий опцією вони можуть скористатися за умови гарантування самостійної утилізації та створення необхідних потужностей. У сегменті легкових автомобілів цим критеріям відповідають Запорізький автозавод, "Богдан", "Єврокар" і Кременчуцький автоскладальний завод (КрАСЗ).
Вітчизняні автовиробники високо оцінюють прийняті документи.
"Введення цього закону дозволить нашій компанії мати більше аргументів на переговорах з іноземними компаніями для початку виробництва нових моделей автомобілів", – каже президент корпорації "Богдан" Олег Свинарчук.
Імпортери традиційно виступають проти нововведень.
За словами генерального директора Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) Олега Назаренка, закон був прийнятий в "сирому вигляді", і асоціація вимагає від глави держави його скасування або як мінімум доопрацювання. Ініціативу підтримали депутати від опозиції, зареєструвавши в минулу п'ятницю законопроекти про скасування прийнятих законопроектів N0936 і N0975.
Введення збору може вступити в протиріччя з нормами Світової організації торгівлі (СОТ). На думку партнера юридичної фірми Astapov Lawyers Олега Мальського, дія утилізаційного збору проти іномарок буде порушувати принцип національного режиму, що означає дискримінацію автоімпортерів, чого серед членів СОТ бути не повинно.
Васадзе нагадує, що в 2012 році країни, що входять в G20, взяли понад 100 рішень із захисту своїх ринків і окремих галузей економіки.
"Україна не повинна стояти осторонь, ми повинні розуміти, що утилізаційний збір спочатку приймається з екологічних причин, а вже потім – для підтримки вітчизняного автопрому", – говорить він.
Втім, Назаренко відзначає, що в країнах Євросоюзу, навпаки, за утилізацію автомобілів платять компенсацію власникові, стимулюючи його придбати новий автомобіль.
Як повідомлялось, після рекордних продажів квітня, викликаних ажіотажем навколо введення спецмита на нові іномарки, у травні ринок нових легкових автомобілів знизився на 41%.