Скромніші підрахунки подають цифру £400 млн. Значно більше називають ті, хто складає разом вартість земельних володінь, королівської яхти, потяга, палаців, картин на тамтешніх стінах, корон із діамантами й решти скарбів, як робила колись газета Sunday Times, яка називала Єлизавету ІІ серед найбагатших жінок у світі. Але потім у часописі погодилися, що багато з того майна насправді не є особистою власністю королеви й вона не може розпоряджатися ним як заманеться.
«В результаті, з перших місць у списку її величність скотилася до другої сотні. Та навіть представники двору визнають, що насправді ніхто точно не знає про всі належні їй статки. Понад те, немає закону, який вимагав би від неї таку інформацію оприлюднювати», – відзначає автор.
Однак, точно відома щорічна цифра офіційних державних видатків на утримання вінценосної родини та на виконання нею державних обов’язків, яка нині становить майже £35 млн. Це приблизно 50–60 пенсів із кожного британця. Опоненти монархії заявляють, що ця цифра занижена принаймні втричі, бо не враховує бюджетних грошей, які витрачають на охорону монаршої сім’ї.
Водночас королева має власні фінансові надходження. «2010 року двір одержав £230,9 млн прибутку. Частину з тих грошей Єлизавета ІІ витрачає на утримання своїх близьких родичів та нащадків. Для республіканців – це юрби принців і принцес, єдина роль яких, на їхню думку, – бути мішенню для бульварної преси», – пише автор.
Водночас, за даними консалтингової компанії Brand Finanse, атрибути монархії (туризм, продаж символіки тощо) щороку приносять британському бюджету $1,57 млрд.
Більше про це читайте у статті «Її Величність» у № 22 Тижня.