Доки влада роздумувала, що робити з паном Шінкінсом, вчителем із Печерської гімназії Києва, який пропонував своїм учням вжитися в образ Гітлера, Тиждень також вирішив звернути увагу на дітей. Відомо, що українці – найполітизованіша нація в Європі – політикою цікавиться 20% населення. Отже, діти у нас також дуже політизовані. І наше спілкування з ними довело це. Йдучи слідами ірландця Шінкінса, ми запропонували нашим юним співрозмовникам уявити себе президентами, прем’єрами та головами Верховної Ради. Ми запитували, який закон терміново необхідно прийняти Україні, а який – в жодному разі. Були також інші питання. Які? Здогадаєтесь з відповідей.
«Якби я був обраним головою Верховної Ради, то наказав би створити спеціальний прилад на кшталт детекторів брехні, – каже 13-річний полтавець Сергій Паринець. – Прилад потрібно було б кріпити на голови депутатів та інших політиків. Коли людина брехала б, нехай би його било по голові спеціальним кийком. Тільки не дуже боляче. Головне, аби ми усі бачили, як працює цей прилад, і розуміли: депутат бреше. Думаю, сьогоднішні технології дають змогу створити такий прилад».
«Коли я стану Президентом чи прем’єр-міністром, то в першу чергу забороню рекламувати горілку і цигарки та продавати їх. Чи навіть так: забороню лише продавати, а рекламувати не забороню. Тоді п’яниці, подивившись рекламу, почнуть приходити в супермаркети, але там їх чекатимуть спеціальні працівники, які пояснять їм, що спирт і тютюн погано впливають на здоров’я і їхніх дітей», – Олена Іванчишина, 13 років, Київ.
Депутатів до Криму
«Усіх депутатів під час їхньої роботи необхідно звозити до Криму, щоб вони могли багато купатися і дихати свіжим повітрям, – вважає 13-річний Родіон Адаричев із Сімферополя. – Адже їм не можна в цей відповідальний час жити в Києві та в інших великих містах, де люди стають дуже нервовими і починають битися. Нехай політики працюють у Севастополі, в Ялті чи в Керчі, нехай відпочивають, та приймають там закони, і потім повертаються назад. Тільки нехай самі оплачують проживання в готелях і санаторіях».
«Якби я був Президентом чи прем’єр-міністром, одразу б дозволив розстрілювати. Знаю, смертна кара зараз заборонена України, але я б дозволив розстрілювати лише комуністів, оскільки вони принесли дуже багато болю нашому народу. Коли відповідний закон приймуть, я дам їм три дні: якщо ви вважаєте себе комуністом, то ми вас розстріляємо. Але за три дні можна написати заяву, що ви не вважаєте себе комуністом. Подивимося, скільки тоді залишиться охочих, решту червоних – до страти… Жартую я, звісно, але комуністи все одно вороги українського народу», – Віктор Федоренко, 15 років, Київ.
«Вважаю, що кожна людина, якщо вона хоче стати народним депутатом, має скласти іспити з малювання, співу й танців. Якщо людина має потяг до прекрасного, то і політиком вона буде хорошим», – вважає Григорій Кананков, 12 років, Бориспіль.
«Головне, що має зробити український прем’єр-міністр, це призначити всім платню і пенсію в тисячу доларів, а краще – євро, – говорить 13-річна Надія Коваль із Черкас. – Потрібно, щоб кожній людині вистачало грошей на їжу та на життя. І тільки після цього можна розпочати про щось говорити. Але знаю, що такого ніколи не буде, оскільки чесні люди не стають ані депутатами, ані міністрами».
«Як я стану президентом країни, одразу зроблю так, щоб всі президенти після мене також були лише жінкам. І зроблю так, щоб це правило прописали в Конституції. Міркуйте самі: жінки ніколи в історії цивілізованих країн не починали війн, якщо вони, звісно, жінки. І тільки жінки можуть зупинити подорожчання в українських магазинах, оскільки жінкам потрібно продовжувати рід, годувати сім’ю. Прагнення стабільності в нас у крові. Якщо ж, наприклад, ви дуже хочете стати Президентом України, то зробіть спочатку операцію зі зміни статі. Це буде також справедливо, як і те, що президентом країни може стати лише її громадянин», – Оксана Фіщук, 14 років, Київ.
Знайти українського короля
«Найголовніше, що би я порадив зробити нашим депутатам, то це перенести столицю подалі у степ. Адже Київ дуже перевантажене місто. Нехай він залишається діловою столицею, а Президент із міністрами і Парламентом мають працювати у «глухомані». Найкраще, щоб це було місто таке, як Каховка чи щось у цьому дусі. Головне, щоб туди було не просто дістатися. Усе це потрібно для спокійної роботи, щоб політичні партії не звозили своїх прибічників цілими автобусами. Бо коли люди мітингують, то заважають приймати важливі для країни рішення. Може, так вони теж будуть звозити своїх прибічників на мітинги, але в Каховці їх ніхто не буде бачити. А ті гроші, які людям оплачують за ці демонстрації, краще роздати просто так», – Григорій Вишинський, 12 років, Миколаїв.
«Президентська посада в Україні – зайва. Замість Президента в країні має бути король, а влада має передаватися у спадок. Чув, десь за кордоном живе український король, так ось, треба повернути його на Батьківщину та змусити працювати на Україну. Деякі кажуть, що, мовляв, це не дуже демократично. Однак у Великій Британії монархія, але попри це, вона вважається батьківщиною демократії. Що робити з прем’єр-міністром, я ще не придумав», – Андрій Колинець, 15 років, Біла Церква.
«Головна біда України в тому, що наша влада мало приділяє уваги новим технологіям. В Європі давно всюди встановлено системи відео-нагляду: відеокамери стоять в усіх громадських місцях – на майданах, вздовж автотрас і навіть у туалетах. Тому там практично неможливо учинити злочин, аби залишитися непоміченим. У нас же Києвом ходить мужик, який вільно грабує банки, і залишається невловимим. І якби я був міністром, то встановив би прилади відео-нагляду всюди», – Тарас Муляр, 14 років, Київ.
От і все. Погодьтеся, є у словах цих дітей якась глибинна правда, щось таке, що витікає із самої середини юних сердець. Можливо Арсенію Яценюку варто прислухатися до слів юного винахідника, і просунути у ВР закон про активний детектор брехні, який легкими, але відчутними ударами буде нагадувати депутату «Не бреши!» Голосування потрібно проводити без системи «Рада», звичайно, а то картки не спрацюють. До речі, таким чином і проблему з недоторканістю народних обранців буде вирішено, правда в нетрадиційний спосіб.