Усе що треба знати про українські ГЕС

 

Дніпровський каскад гідроелектростанцій складається з шести ГЕС: Київської, Канівської, Кременчуцької, Дні­­про­­дзержинської, Дніпровської і Каховської. Разом із Київською гідроакумулюючою станцією (ГАЕС) та Дністровською ГЕС (потужність 702 МВт) во­­ни входять до Об’єднаної енер­­госисте­­ми України. Ок­­рім тих, які вже діють, ще будують Дністровську ГАЕС, Канівську ГАЕС на Дніпрі й Ташлицьку ГАЕС на річці Південний Буг, перші два гідроагрегати якої вже введено в експлуатацію. Це радянські проекти, розпочаті напередодні перебудови та реанімовані за часів незалежності. В Україні є ще близько 50 малих ГЕС на малих річках.

 

 

Більшість ГЕС Дніпровського каскаду збу­­довані у 60-70 роках минулого сторіччя. Найстарішу станцію – Дніпрогес – запустили на повну потужність 70 років тому, в 1939-му. Всі великі українські ГЕС належать державі. Вони входять до складу ВАТ «Укргідроенерго», що було утворене 2004 року в результаті злиття державних компаній «Дніпрогідроенерго» та «Дністрогідроенерго».

 

 

Дніпровський каскад тривалий час вважали одним із найвидатніших досягнень інженерної думки XX сторіччя, незважаючи на руйнівні для екології наслідки втілення в життя цієї ідеї. Було докорінно змінено природний водообмін, який внаслідок утворення штучних озер значно уповільнився.

 

Українські ГЕС технічно застарілі, а зношені механізми можуть спричиняти аварії. Обладнання ГЕС за радянських часів практично не оновлювали. Будівництво котеджів, що розпочалося на земляній дамбі Київської ГЕС, може серйозно порушити дренажну систему й спричинити прорив. За розрахунками екологів та інженерів, якщо греблю прорве, Київ змиє за 15 хвилин, а ланцюгова реакція зруйнує й інші міста на Дніпрі. Втім, розмови про «от-от прорве» ведуться вже не перший рік.

 

Програма переобладнання та реабілітації ГЕС назріла ще наприкінці 1980-х років, проте через економічну скруту початку 1990-х її так і не реалізували. Після експертизи 1994 року гідроенергетичних об’єктів України Світовий банк ухвалив частково профінансувати програму реконструкції Дніпровського каскаду ГЕС, яка передбачає продовження терміну надійної експлуатації електростанцій на 40-50 років.

 

Перший етап реконструкції тривав із 1996 по 2002 рік, другий закінчиться до 2012 року, а третій заплановано реалізувати до 2017-го. Вартість першого етапу реконструкції ГЕС, упродовж якого реконструювали й частково замінили застаріле обладнання на всьому Дніпровському каскаді електростанцій, становила $126,8 млн. Другий етап реконструкції оцінюють приблизно в $500 млн. Загалом від початку реалізації проекту замінили 35% застарілого обладнання на всіх електростанціях Укргідроенерго, внаслідок чого їх потужність зросла на 118 МВт. Після закінчення третього етапу модернізації очікують, що потужність українських ГЕС зросте на 400 МВт. Нині загальна потужність української гідроенергетики становить 4600 МВт – близько 8% загального виробництва електроенергії. Ос­­новні обсяги української електроенергії виробляють на атомних (близько 50%) і теплоелектростанціях (близько 40%).