Лобістам доповідь із критикою не вельми прозорого впливу бізнесу на німецьку політику, опублікована 13 жовтня Transparency International, здалася, мабуть, гіркою іронією. Традиційно тісні зв’язки підприємців та політиків, може, й непрозорі, але й користі від них небагато. Рідко коли донині бізнесмени дужче обурювалися державною політикою, яка, на їхню думку, замало допомагає у скрутні для економіки часи.
14 жовтня німецький уряд знизив прогноз зростання на поточний рік до черепашачих темпів – 1,2%, а на 2015-й – до 1,3%. Геополітична нестабільність, особливо конфлікт в Україні, погіршує прогнози експорту. Цього року ФРН очікує його зростання лише на 3,4%, наступного – на 4,1%. Ці показники нижчі, ніж загальносвітові, й означають, що частка Німеччини у глобальній торгівлі зменшиться. Інвестори та підприємці стривожені. Індекс DAX (акції наймасштабніших акціонерних компаній країни) влітку ненадовго перевершив 10 тис. пунктів, а відтак упав більш ніж на 14%. Індекс Ifo (бізнес-клімат і довіра) від квітня знижується й дійшов до найгіршого від аналогічного періоду 2013 року показника. Будівництво тримається, а от виробництво та роздрібна й гуртова торгівля страждають. Індекс ZEW, який відображає впевненість інвесторів, теж давно зменшується: від пікового значення в січні він уперше майже за два роки сповз до від’ємних показників жовтня.
Це раптове сповільнення додалося до вже й так відчутного для німецьких компаній регресу ділового середовища. Результати торішніх виборів не принесли бізнесу добрих звісток. Новий уряд пообіцяв підвищити пенсії, мінімальну заробітну плату, дорожній збір з іноземних водіїв і збільшити представництво жінок у керівних органах компаній. Правоцентристському альянсові Анґели Меркель довелося створити з лівоцентристською Соціал-демократичною партією (СДП) широку коаліцію, де, як видається, бере гору недружня до підприємців політика останньої. Перспективу ще дужче затьмарюють дві довгострокові проблеми. Перша – брак інвестицій. Держава пообіцяла закласти €5 млрд ($6,4 млрд) у бюджет на автомобільні й залізничні шляхи та подібну інфраструктуру до 2017 року. Критики вважають, що потрібно набагато більше, й нарікають, мовляв, одержимість уряду ухваленням першого від 1969-го збалансованого кошторису унеможливлює життєво необхідні капіталовкладення. Багато німецьких компаній інвестують за кордоном через сприятливіші умови там і недовіру до майбутнього політичного курсу вдома. Не приносить заспокоєння бізнесові й енергетична політика. Німецька програма переходу на альтернативні джерела Energiewende передбачає заміщення енергоносіїв-копалин та ядерної енергетики енергією з відновлюваних джерел. Це спричинило різке подорожчання. Водночас надлишок енергогенеруючих потужностей і стрімке зниження оптових цін на енергію з викопних носіїв загрожують розвалом енергокомпаніям, що працюють на традиційному паливі.
Чиатйте також: У вогняному колі
Віце-канцлер і голова СДП Зіґмар Ґабріель після вступу на посаду додав до свого портфеля економічних питань іще й енергетику. Лобісти бізнесу говорять про його інтелект і вмотивованість, кажучи, що він розуміє серйозність становища. Але його перші енергетичні реформи лише злегка заторкнули ці проблеми, і мало хто вірить, ніби він запропонує щось справді сміливе.
Тим часом Меркель демонструє бодай якісь ознаки повернення економіки у фокус уваги. Заслуженого економіста Християнсько-демократичного союзу Фрідріха Мерца 13 жовтня номінували до партійної «майбутньої комісії», відповідальної за генерування масштабних ідей. У ХДС заявили, що всі обіцянки уряду, здатні зашкодити економіці, можуть бути переглянуті. Як приклад названо квоту на присутність жінок у вищому керівництві компаній.
Німецькому бізнесу, можливо, доведеться задовольнитися цим. Наразі в політиці країни немає табору з виразнішою ринковою орієнтацією. Ліберальні вільні демократи торік зазнали поразки і не пройшли до парламенту. Новостворена «Альтернатива для Німеччини» відлякує бізнес намірами вивести країну поза зону євро та заграванням із ксенофобами. «Зелені» ніколи не були проти патерналізму, а «Ліві» відверто ворожі до вільного підприємництва. Тож, попри всі недоліки двох нинішніх політичних гігантів, бізнесу залишається вибирати між ними.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com