Історія кримських татар уже посіла належне місце в історичному наративі України — і як надбання корінного народу із самобутньою культурою, і як чергове свідчення російських злочинів через депортацію. Тим часом ще один автохтонний народ України — спільнота урумів і румеїв — досі на шляху до відомості та видимості.
Їх також спіткала трагічна доля: у 1778–1780 роках російська імперська влада насильницьки виселила їх із Криму й переселила до північного узбережжя Азовського моря. Народ, що сформувався в мультикультурному середовищі греків, готів, аланів, тюркських народів, грузинів, волохів і з часів Середньовіччя мешкав у Криму, втратив свої домівки. «Греками» в Російській імперії урумів і румеїв назвали через належність до християнської віри грецького обряду, забравши навіть власну назву. У 1778 році уряд видав наказ про примусове переселення урумів та румеїв нібито з метою «спасіння» православного населення від утисків мусульман. Не всі змогли подолати дорогу, гинучи від виснаження та хвороб. У новітній історії уруми та румеї знову були змушені покинути свої домівки через наступ росіян.
8 серпня, до роковин початку насильницького виселення Російською імперією урумів та румеїв із Криму, у Музеї Голодомору відкрилася мультимедійна виставка «Надазовські греки: шляхи ідентичності». У рамках відкриття виставки відбувся відкритий діалог істориків «Шлях ідентичності» за модерування Лариси Якубової. До діалогу долучилися Валерій Томазов, Олександр Майборода, Юлія Константинова, Андрій Іванець та Ольга Цуприкова.
Читайте також: Лариса Якубова: «Українці здолали більшу частину шляху націєтворення, а в росіян цей процес навіть не починався»
Відвідувачів зустрічає фото донецького степу в сонячних променях. «Це наша гордість, але й так само наш біль, адже надазовські греки вже понад 11 років зазнають катастрофічних втрат через російську збройну аґресію. Станом на серпень 2025 року майже всі місця компактного проживання надазовських урумів та румеїв у Надазов’ї окуповані росією, а це 75 населених пунктів у Донецькій області, включно з містом Маріуполь, а також одне поселення у Запорізькій області (с. Новомлинівка)», — зазначають організатори виставки, ГО «Надазовські греки».
Мультимедійна виставка має чотири блоки: історія, мова, діалог, дім, які символізують шляхи до розуміння ідентичності урумів і румеїв. Перший демонструє мапи поселень, де народи мешкали в Криму та назви яких принесли із собою в Надазов’я, старовинні фото, які зображують їхній побут, виписки з історичних джерел, що стосуються подій насильницького виселення, та прізвища урумських і румейських родів засновників перших поселень у Надазов’ї. Блок мови надає можливість послухати пісні мовами надазовських греків — урумською та румейською. Через блок діалогу організатори прагнуть переосмислити долю урумів та румеїв і повернути їх до суспільного дискурсу. Блок, присвячений дому, пропонує відвідувачам позначити на мапі свою домівку — нинішню чи ту, яка наразі недоступна, але до якої лине серце.