Учора, 20 жовтня у Молдові відбулися одночасно президентські вибори та референдум щодо євроінтеграції країни. Як свідчать дані Центральної виборчої комісії, чинну президентку Майю Санду підтримало понад 42 % виборців, а це означає, що 3 листопада таки відбудеться другий тур. У ньому Санду зіштовхнеться з кандидатом від проросійської Партії соціалістів Александром Стояноглом, який отримав 26 % голосів.
«Розрив між цими кандидатами вже не такий великий, як це було в опитуваннях, у яких Стояногло міг набрати лише 9 % голосів. І це значний виклик для Санду», — каже у коментарі Тижню кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський.
Щодо референдуму, в якому громадян запитували про підтримку євроінтеграції країни, то результати змінювалися до останньої миті підрахунку голосів. Ключову роль у тому, що шальки терезів таки схилилися на бік тих, хто «за» з відривом менше за відсоток, відіграли дільниці за кордоном, зокрема у західних державах. Адже, як пише видання Politico, кількість тих молдован, які живуть за межами країни, становить близько 1,2 мільйона осіб, у той час, коли населення країни — 2,5 мільйона.
Як зазначає у коментарі Тижню заступник виконавчого директора аналітичного центру Українська призма Сергій Герасимчук, цього невеликого розриву достатньо для внесення змін до Конституції.
«Якщо Конституційний Суд підтвердить результати, то в силу вступає стаття 75 Конституції, яка каже, що постанови затверджені за результатами референдуму мають вищу юридичну силу», — зазначає експерт. За його словами, стаття 142 Конституції Молдови визначає, що більшість голосів від кількості внесених у виборчі списки на референдумі потрібна лише у разі, якщо він стосується незалежності, унітарності чи нейтралітету.
Водночас, як заявив Станіслав Желіховський, якщо офіційно підтвердять факти підкупу та маніпуляцій, то може відбутися оскарження або навіть скасування результатів голосувань.
Підкуп голосів і «Катюша» на виборчих дільницях
Ці вибори далися Молдові геть непросто. Країна зіштовхнулася зі значним російським впливом, який Майя Санду назвала «безпрецедентним нападом на свободу та демократію країни». За її словами, «злочинні групи» намагалися «підірвати демократичний процес». Звинувачення проти Москви включали фінансування прокремлівських опозиційних груп, поширення дезінформації, втручання у місцеві вибори та підтримку великої схеми купівлі голосів, пише видання The Guardian.
Зокрема, офіційні особи звинуватили проросійського бізнесмена-втікача Ілана Шора, затятого противника членства в ЄС, у проведенні дестабілізаційної кампанії з Москви. Раніше голова національної поліції Віорел Черняуцану звинуватив його і Кремль у створенні складної схеми підкупу виборців у «мафіозному стилі». Йшлося про 130000 молдован — а це майже 10 % від нормальної явки виборців — які мали проголосували проти референдуму і на користь дружніх до Росії кандидатів.
Напередодні виборів правоохоронні органи Молдови також заявили, що вони викрили програму, у межах якої сотні людей вивозили до Росії для проходження навчання з організації масових заворушень. Загалом, молдовські чиновники стверджують, що цього року Росія витратила близько 100 мільйонів доларів на виборчі процеси.
Раніше також з’явились кадри, як на двох виборчих дільницях у Росії скупчилися великі натовпи людей. Причому молдовські чиновники попередили, що їх «штучно створили, щоб поставити під загрозу виборчий процес», а акаунти у соціальних мережах публікували ролики, на яких ці люди, поки чекали, співали — зараз ніхто не буде здивований — «Катюшу».
«Люди у чергах прямо говорять, що влада хоче заборонити молдованам у Росії голосувати, тому що вони не будуть обирати чинну президентку, яка породила диктатуру і бідність», — йдеться у коментарі свідка подій у мережі Х.
Усе через те, що на дві виборчі дільниці у Росії виділили тільки по 5000 бюлетенів, відповідно до правил, які встановлюють максимум. «А це означало, що багато хто з тих, що стояли у черзі у Москві, не зможуть проголосувати», — пише Politico.
Нардепка Вікторія Сюмар у фейсбуку пригадала ситуацію з таксистом, яка трапилася влітку у Кишеневі. Той бідкався на ціни, корупцію, яку «очолила команда Санду», на те, що вона закрила три проросійські телеканали. А тоді видав основний аргумент: «вона нам тут під час другого терміну поставить американські військові бази і Росія теж буде змушена нас бомбити. Багато людей цього бояться». Фактично, цей міф російської пропаганди окупанти поширюють у всіх країнах колишнього Союзу, пояснюють так свою присутність у Грузії.
«Президент Росії Путін використовує Молдову як маріонетку, щоб показати, що Захід — це паперовий тигр, а Брюссель не є надійним союзником», — заявила наукова співробітниця вашингтонського Фонду захисту демократій Іванна Страднер. За її словами, очевидний успіх російської гібридної війни є тривожним сигналом для критично важливих виборів наступного тижня у Грузії — ще одній країні-кандидатці на вступ до ЄС, де Москва прагне зміцнити свої позиції.
«Грузія спостерігає за Молдовою, і якщо Захід зазнає невдачі у Кишиневі, наступним буде Тбілісі», — сказала Страднер.
Грузія готується до вирішального голосування
Учора, за шість днів до парламентських виборів Грузії, у Тбілісі тисячі людей вийшли на акцію «Грузія обирає Євросоюз». Її підтримала президентка країни Саломе Зурабішвілі та основні опозиційні партії.
Грузинський політичний експерт, директор регіональних програм центру стратегічного аналізу GSAC Гела Васадзе охарактеризував вчорашній марш як «наймасовіший передвиборчий захід в історії Грузії» та зауважив цікаву деталь, яка його вирізняє з-поміж інших.
«Переважна більшість тих, хто вийшов вчора, не мала жодного стосунку до активу якоїсь партії. Сьогодні у виборця є вибір, не подобаються одні, проголосуй за інших. З електоральної точки зору шанси опозиції нині виглядають краще. Але, без протестного голосування перемогти їй буде вкрай складно. Тому головне завдання — мобілізація максимальної кількості громадян. І це завдання вже не політичних партій, а всіх нас, громадянське суспільство — це не експертне співтовариство, це всі політично активні громадяни, які повинні привести на ці вибори байдужих, пояснити їм, що стоїть на кону», — переконаний Гела Васадзе.
За словами Станіслава Желіховського, партія «Грузинська мрія» робить усе, щоб залишитися при владі і прагне отримати більшість, щоб могти змінювати Конституцію країни. А саме там якраз прописані її проєвропейські та проатлантичні вектори.
«Це може відрізати Грузію від Заходу, і вона все більше і більше йтиме у напрямку російської геополітичної орбіти. А саме Грузія відіграє для Росії роль чергового плацдарму з підкорення Південного Кавказу, — каже він Тижню. — До її орбіти рухається Азербайджан, Іран, може додатися і Туреччина. Фактично Грузія залишилася одним із останніх елементів закріплення Росії на Південному Кавказі. Посередині цього вогняного кола опиняється Вірменія, яка хоч зараз і оголосила про дистанціювання від Росії, але якщо буде оточена з усіх боків проросійськими державами, то це питання часу, наскільки довго вона зможе в такому стані протриматися. Тож таким чином Росія будує проросійський коридор, який вестиме її у регіон Близького Сходу».
Не останні кроки боротьби
Утім і для Молдови боротьба за європейський шлях лише починається. За словами Сергія Герасимчука, головна битва ще попереду — на парламентських виборах у 2025 році, а «оглядини» виявили кандидатів, на яких будуть ставити росіяни. Щоб підтримка євроінтеграції до цього часу зросла, партії можуть використати низку важелів впливу.
«По-перше, це мобілізація молоді. Молодше покоління проголосувало зовсім мало, а от покоління за 55 років було добре представлене. Мобілізація молоді може покращити показники, — каже він Тижню. — По-друге, робота з потенційними партнерами на наступних виборах. Очевидно, коаліціада незворотна. Вже зараз потрібно працювати над потенційними домовленостями, проєвропейські сили не мають працювати одна проти одної».
Крім того, йдеться і про правопорядок. «Мало заявляти про масовий підкуп і фальсифікації. Влада має достатньо важелів, щоб їх попередити. ЄС також має допомогти безболісно пережити зиму, бо інакше соціальні питання візьмуть гору», — вважає експерт.
За словами Станіслава Желіховського, під час парламентських виборів у 2025-му політичні сили можуть об’єднатися настільки, що витіснять партію Санду. «А це, відповідно, матиме негативні наслідки для президентки Молдови, якщо вона зараз переможе. Тобто Санду фактично стане “кульгавою качкою” і не зможе керувати тими процесами, які відбуватимуться у країні», — каже він.
Водночас експерт-міжнародник додає, що якщо під час парламентських виборів проросійські сили отримають більшість, то зможуть скасувати результати референдуму, внісши зміни до Конституції держави.
«Для Росії важливо, щоб Молдова не мала жодних успіхів прозахідного вектору. Якщо в країні буде проросійський парламент, то це дозволить росіянам мати більший вплив на території цієї країни, зокрема і на Придністров’я та Гагаузію, де може посилитися російський контингент. А це вже виклик і для України», — наголошує Станіслав Желіховський.
Та як підкреслив Гела Васадзе, все зараз однаково вирішується в Україні. А ми у свою чергу вже зараз повинні вчитися на помилках що Молдови, що Грузії, аби не повторити і уникнути їх у майбутньому.