Сьогодні Міністерство юстиції України, яке є уповноваженим органом із координації антикорупційної політики, скликає черговий «круглий стіл», присвячений державній програмі протидії корупції. Як свідчить порядок денний, під час цього заходу з гучною назвою «Участь громадськості у реалізації Державної програми щодо запобігання та протидії корупції на 2011-2015 роки» передбачається зібрання зауважень і пропозицій до одного з головних антикорупційних документів нашої держави. На перший погляд це може виглядати як намір підтримувати відкритість і конструктивний діалог із громадськістю в болісній для України тематиці боротьби з корупцією. Але об’єктивні обставини, на жаль, вказують на протилежне.
Насамперед, занепокоєння викликає той факт, що Мін'юст не запросив на цей захід усіх експертів, які здійснили комплексний аналіз державної антикорупційної програми та виявили, що вона не виконується, має цілу низку прогалин й потребує серйозного оновлення. Посилаючись на обмеженність місць у залі (!), Мін'юст залишив за бортом «круглого столу» експертів моніторингового проекту «Державна антикорупційна програма – під контролем громадськості»: Антикорупційної ради України, Фундації «Відкрите суспільство», Українського інституту публічної політики, Центру політико-правових реформ, ІПЦ «Наше право», ГО «Філософія серця». Представляти результати оцінки антикорупційної держпрограми доведеться лише представнику Transparency International України, єдиному допущеному до участі в заході від коаліції громадських організацій, які реалізували моніторинговий проект.
Очевидно, що впродовж п’яти хвилин дозволеного одній особі часу висловити хоча б основні висновки за 15 розділами антикорупційної держпрограми, є неможливим. Але ще більше турбує питання, представникам яких організацій дістануться решта 49 місць в залі? Адже, хто, як не експерти, які впродовж семи місяців моніторили зміст та стан виконання антикорупційної держпрограми, мали б виступити на цьому заході?
Днями Мін'юст оприлюднив черговий щорічний звіт про результати проведення органами влади заходів щодо запобігання та протидії корупції в 2012 році. В цьому звіті чиновники крім наведення статичних даних відрапортували про успіхи в реалізації державної антикорупційної програми, позначивши більшість заходів як виконані чи такі, що виконуються на постійній основі.
Але це не відповідає дійсності, м’яко кажучи. Проведений моніторинг свідчить, що через бездіяльність і гальмування з боку урядовців антикорупційна держпрограма фактично не виконується й перебуває на межі фатального зриву. Середній бал успішності реалізації цієї держпрограми складає лише 2,7 бали з 5 можливих. Зі 120 заходів держпрограми фінансуються лише 8. Більшість заходів, на які передбачено понад 95% бюджетного фінансування, взагалі не стосуються боротьби з корупцією. Терміни виконання багатьох завдань уже минули. Програма містить цілу низку помилок і текстових описок, передбачені в ній індикатори прогресу є неузгодженими зі змістом визначених заходів (повні результати моніторингового звіту доступні за посиланням). Все це робить неможливою належну реалізацію цієї однієї з найбільш вартісних за обсягом фінансування держпрограм, що перетворилася в «фількіну грамоту».
Аби презентувати результати незалежного моніторингу виконання антикорупційної держпрограми й зрушити це питання з місця, громадські активісти записалися два місяці тому на особистий прийом до прем’єр-міністра України. Однак, ані Микола Азаров, ані представники його секретаріату не з'явилися на цю заздалегідь призначену зустріч. Громадським антикорупціонерам вдалося поспілкуватися лише з працівниками приймальні громадян КМУ, які й записували їх на прийом до голови Уряду. Більше того, їм повідомили, що в разі частих звернень через приймальню громадян КМУ їх взагалі включать до чорного списку й заборонять там з’являтися, залишаючи всі заяви без подальшого розгляду. Тож, що це, випадкова випадковість чи керовані події одного ланцюжка?
У травні планується розгляд урядовцями питання оновлення антикорупційної держпрограми. Але існує побоювання, що за поданням Мін’юсту Уряд може обмежитися лише «косметичними» змінами цієї держпрограми, тоді як сам документ потребує «капітального ремонту», якщо не перевидання.
Громадські експерти наполягають на скликанні невідкладного засідання Національного антикорупційного комітету при Президентові України з питання ефективності виконання державної антикорупційної програми. Вони розраховують, що за його результатами буде розроблено погоджений пакет змін до держпрограми. Експерти мають намір відстоювати перед Урядом не просто вдосконалення антикорупційної держпрограми, а зміну її пріоритетів, завдань, принципів координації, запровадження постійного моніторингу її виконання за об’єктивною й доступною громадськості методологією.
Серед іншого вони радять зробити відкритим Єдиний держреєстр корупціонерів, ввести відповідальність за корупційні правопорушення для юридичних осіб, запровадити систему електронних держзакупівель, забезпечити доступність декларацій публічних службовців і жорсткий незалежний контроль за їх фінансовою звітністю, врегулювати на законодавчому рівні питання конфлікту інтересів та прозорого фінансування політичних партій і виборчих кампаній. Також пропонується створити спеціально уповноважений орган із антикорупційної політики, збільшити заробітну плату держслужбовців і прив’язати її до результатів їх роботи, організувати систематичне антикорупційне навчання та незалежне тестування знань у суддів і правоохоронців тощо.
У своєму зверненні до Микола Азарова вони вимагають скликати спеціальне засідання Уряду з розгляду проблем державної антикорупційної програми, надавши їм можливість представити результати незалежного моніторингу. Експерти також наполягають на створенні прем’єр-міністром спільної робочої групи за їх участі та представників КМУ і Мін’юсту, яка в чітко визначені стислі терміни опрацювала б зауваження і рекомендації до антикорупційної держпрограми.
Між тим, згаданий «круглий стіл» у Мін'юсті з невідомих причин відбудеться за закритими дверима. Адже чиновники, за наявною інформацією, не запросили на цей захід і представників ЗМІ. Хоча подібні заходи, тим більше з такої важливої проблематики як протидія корупції, мали б бути публічними.