«Дозволити не можна заборонити» — банальна фраза, яку часто вживають журналісти й політики — якнайкраще відображає стосунки технології штучного інтелекту (ШІ) й університетів. Розуміння, що студенти будь-що використовуватимуть ChatGPT та аналоги, в перші місяці популярності чатбота викликало дискусії про потребу їх заборонити. З часом ці обговорення трансформувалися у рішення про те, що сучасний фахівець не може не вміти працювати із ШІ, тому натомість університети стали спонукати студентів працювати з цими сервісами. Проте на сьогодні все ще триває пошук балансу між ефективністю та перевагами ШІ, з одного боку, та його перетворенням на замінник навичок мислення, аналізу та самостійного пошуку рішень — з іншого. Університети пишуть правила взаємодії з ШІ, регламентують використання цих сервісів, переосмислюють фундаментальні принципи оцінювання знань і навичок студентів та балансують між збереженням академічної доброчесності та підготовкою студентів до реалій цифрового майбутнього. Як максимально використати потенціал штучного інтелекту, не порушуючи принципів академічної доброчесності, — це виклик, який освітня спільнота ще має розв’язати.
Як китайські університети змінюють підходи до ШІ
На початку червня цього року китайські ШІ-сервіси вимкнули доступ до деяких функцій. Це відбулося під час складання вступних іспитів в університети країни з метою запобігання шахрайству. На початку червня понад 13,3 млн китайських абітурієнтів складають чотириденні іспити «гаокао», за результатами яких вони зможуть отримати обмежену кількість місць в університетах. ШІ-функції були вимкнені, аби абітурієнти не змогли використати їх під час іспитів. Доступ було заборонено до таких китайських ШІ-інструментів, як Doubao, Yuanbao, Qwen та Kimi. При спробі з’ясувати, чому окремі можливості недоступні, в технічній підтримці одного з цих сервісів повідомили таке: «На час проведення вступних іспитів до університету послуга відповідей на запитання недоступна».
За декілька тижнів після цієї історії журналісти Restworld розповіли про парадоксальну ситуацію в китайських університетах, де боротьба із ШІ призводить до ще активнішого його використання. Причиною стала перевірка на використання ШІ-генераторів у випускних роботах за допомогою ШІ-детекторів. Якщо система вважає, що занадто велика частина тексту дипломної роботи написана штучним інтелектом, її не приймають. В одних університетах допустимий поріг складав 30 %, в інших — від 15 % до 40 %. Через це китайські студенти стали масово спрощувати тексти своїх дипломних робіт, щоб пройти перевірку на ШІ.
Проте загальновідомо, що ШІ-детектори помиляються. Навіть використання їх не для написання, а для покращення текстів часто призводить до їхнього хибного спрацювання. Системи перевірки вважають текст, відредагований за допомогою ШІ-чатботів, написаним за допомогою ШІ. Саме ці хибні спрацювання призвели до появи в Китаї цілої індустрії уникнення ШІ у випускних роботах. Одні студенти стали звертатися до платформ, що рекламують «суто людське переписування» випускниками — у них переписування однієї роботи може вартувати до $100. Інші стали використовувати ШІ-сервіси для спрощення текстів, а подекуди вдаватися до простіших трюків — до прикладу, заміни окремих символів чи розділових знаків. А бувають випадки, коли студенти платять людям-редакторам за спрощення своїх текстів.
Сервісів стало так багато, що між ними спостерігається справжня конкуренція. Деякі з них обіцяють «гарантоване зниження відсотка ШІ», хоча студенти часом звинувачують їх у змові з розробниками університетських ШІ-детекторів. Адже бувають випадки, коли одна і та сама компанія може водночас продавати детектор і сервіс, який допомагає знайти «сліди» ШІ. Так роблять CNKI, Chongqing VIP і PaperPass. Це створює замкнену схему: спочатку робота вважається підозрілою в аспекті застосування ШІ, потім автор платить, щоб її «очистити», а потім знову платить — уже за повторну перевірку.
Поки університети не коментують проблему. Проте ці непорозуміння з ШІ у випускних роботах відбуваються з одночасною активізацією використання штучного інтелекту в навчальному процесі. Китайські університети дедалі активніше додають у навчальні програми теми щодо вивчення ШІ й пропонують студентам доступ до найсучасніших ШІ-сервісів
Багато університетів спростили доступ до китайських аналогів ChatGPT, до прикладу, DeepSeek і Doubao. Ці системи ШІ, розроблені спеціально для навчального процесу, пропонують необмежені можливості діалогів із ШІ-чатботами та ширшу функціональність порівняно з публічними безкоштовними версіями. Дослідження Інституту Mycos показало, що використання генеративного ШІ в китайських університетах стало практично універсальним — понад 40 з них додали міждисциплінарні теми з ШІ, програми на здобуття ступенів, пов’язані з ШІ, та модулі грамотності ШІ протягом минулого навчального року. Окрім того, в країні була сформована державна стратегія «ШІ+освіта», що передбачає інтеграцію ШІ-інструментів на всіх рівнях — від початкової школи до аспірантури.
Ця двоїста практика китайського застосування ШІ відображає глобальну дилему сучасної освіти: університети по всьому світу балансують між прийняттям ШІ як неминучої реальності та збереженням академічної доброчесності. Їм доводиться стикатися з тими самими викликами — необхідністю готувати студентів до майбутнього з ШІ, водночас гарантуючи, що вони розвивають власні навички критичного мислення. Світовий досвід показує, що майбутнє освіти лежить не в боротьбі з технологіями, а в переосмисленні самої суті навчального процесу — від оцінювання запам’ятованої інформації до розвитку здібностей, які доповнюють можливості штучного інтелекту.
Штучний інтелект та (не?)доведене шахрайство в квадраті
Побоювання, що студенти використовуватимуть ШІ-інструменти для шахрайства під час виконання домашніх завдань та інших академічних робіт, на третьому році життя «у світі» ChatGPT стали реальністю. Різноманітні дослідження лише підтверджують, що студенти радо пишуть есеї за допомогою ШІ та видають ШІ-роботи за свої. Автори дослідження в The Guardian розповідають про зростання зловживання ШІ-інструментами в останні роки, яке відбувається на тлі значно рідшого використання інших форм плагіату. Якщо у 2022–2023 роках було виявлено близько 1,6 випадку порушення академічної доброчесності на 1000 студентів, то у 2023–2024 роках цей показник зріс до 5,1 випадку, а у травні 2025 року становив близько 7,5 випадку. Проте ці зареєстровані випадки є лише верхівкою айсберга.
При цьому додатковою проблемою є те, що ШІ-детектори часто помиляться. Дослідження International Journal for Educational Integrity показало: розробники виявили, що ШІ-детектор точно ідентифікує лише 26 % тексту, написаного ШІ, і при цьому неправильно присвоює ШІ авторство 9 % текстів, написаних людиною. Дослідження у ScienceDirect зосереджувалося на проблемі хибнопозитивних та хибнонегативних результатів детекції тексту ChatGPT, підкреслюючи, що хибнопозитивні результати є серйознішою проблемою. Інші дослідження виявляли набагато вищий рівень хибнопозитивних результатів — 50 %, хоча і на меншій вибірці. Експеримент, проведений командою сервісу ZeroGPT показав, що цей детектор ідентифікував 83 % текстів, написаних людьми, як створені ШІ.
Усе це доводить, що проблема неточності ШІ-детекторів є реальною і серйозною, особливо коли йдеться про хибнопозитивні результати, які можуть несправедливо звинуватити студентів у використанні ШІ.
Водночас багато викладачів діляться власним досвідом. Зокрема вони кажуть, що можуть «відчути» роботу, написану за допомогою ШІ, але не знають, як це довести. Для досвідчених викладачів не складає труднощів помітити сліди роботи ШІ-чатботів, особливо якщо студент здає не першу письмову роботу з курсу. Проте за умови хибнопозитивних результатів, які продукують ШІ-детектори, це ускладнює оцінку таких робіт іще більше. Єдиним виходом в умовах засилля ШІ-сервісів може стати переосмислення того, як в принципі відбувається оцінювання. Втім, ці тектонічні зміни вимагають часу і потребують принципових рішень від керівництва навчальних закладів.
У відповідь на широку доступність інструментів штучного інтелекту, які можуть миттєво генерувати есе, звіти та відповіді, багато навчальних закладів відродили традиційні формати складання тестів, що базуються на рукописних іспитах. У травні кілька коледжів США запровадили обов’язкові письмові іспити від руки, щоб запобігти використанню штучного інтелекту під час тестування. Проте очевидно, що ці рішення обмежені певними середовищами та предметами. Вимоги до рукописного письма можуть не підходити для занять, що вимагають цифрового подання робіт або креативного цифрового контенту.
У пошуках відповідального ШІ
Попри повноту розуміння ризиків, які несе використання ШІ у навчанні, протягом останнього року взаємодія вищої освіти та штучного інтелекту змінилась. Замість боротьби з неправильним використанням ШІ університети дедалі активніше переосмислюють його як освітнього партнера. Студентів вчать формулювати промпти, аналізувати відповіді чатботів, шукати способи застосування ШІ в реальній роботі. Та й розробники ШІ-чатботів пропонують свої продукти навчальним закладам. До прикладу, OpenAI роздав платний доступ ChatGPT Plus усім студентам коледжів у США та Канаді, а Anthropic створила спеціальну версію Claude for Education для навчальних закладів.
Одночасно із цим інші ШІ-розробники відповідають університетським викликам спеціалізованими освітніми режимами. Google Gemini запустив «Режим репетитора» — спеціальну версію свого чатбота з покроковими поясненнями та персоналізованим зворотним зв’язком. А ChatGPT від OpenAI тепер має «Режим навчання», що заохочує діалоги із чатботом та розвиток критичного мислення замість готових відповідей.
Ці інновації відображають зміну парадигми: від ШІ як академічної загрози до надійного освітнього інструменту. OpenAI та інші розробники наголошують на етичному використанні, позиціонуючи ШІ-чатботи як партнерів для мозкового штурму, редагування та пояснень, а не як засоби обману.
Шлях вперед
В контексті використання ШІ сучасна вища освіта стоїть на роздоріжжі. ШІ вимагає нових форматів оцінювання — більше усних іспитів, проєктної роботи, критичного аналізу — та інтеграції ШІ-грамотності в навчальні програми.
Університети шукають способи створення політик із використання ШІ, які навчали б студентів відповідальному ШІ та водночас зберегли їхню здатність мислити, творити, формувати власну думку та вирішувати проблеми самостійно.
Ця трансформація університетської освіти є одним із найбільш тектонічних зсувів, який іще має відбутися та, в певному розумінні, змінити саму природу вищої освіти. Але завдяки виваженим стратегіям, що поєднують технології, педагогіку та етику, освіта може використати потенціал ШІ для більш персоналізованого, інклюзивного та ефективного навчання.