Памятка археології, яка належить до корчацько-празької культури V—VII ст. нашої ери розташована у межах селах Корчак. Згідно з чинним законодавством охорону пам’ятки забезпечує орган місцевого самоврядування, тобто сільська рада, яка і відповідний договір з Управлінням культури та туризму Житомирської облдержадмівністрації уклала 2008 року. Та сільський голова, разом із секретарем, випадково «забули» і про охоронний договір, і про обов’язкове погодження передачі земель історико-культурного призначення та передали ділянку загальною площею 0, 45 га у приватну власність третім особам, повідомили Тижню у відділі зв’язків з громадськістю УМВС України в Житомирській області.
За словами начальника Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС Юрій Крошко, на початку вересня за матеріалами спільної перевірки прокуратури та органів внутрішніх справ прокуратурою Житомирського району порушено кримінальну справу за фактом зловживання і службового підроблення службовими особами Корчацької сільської ради Житомирського району, що заподіяло тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 2 ст.366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України.
Проведені мистецтвознавчі експертизи засвідчили, що потужність культурного шару слов’янського поселення Корчак І складає близько 0, 25 м. Тобто лише фундамент сучасного котеджу цілком поглине житла прадавніх слов’ян напівземлянкого типу.
Є ще один цікавий момент. На відчужених землях розташоване не лише поселення, але й поховання древніх слов’ян.
Наразі розслідування кримінальної справи триває. Вартість завданих державі прямих збитків становить 231 тисячу гривень. Вартість культурного шару території поселення за підрахунками експертів складає понад 41 мільйон гривень.
Нагадаємо, на початку раннього середньовіччя на території України вирізнялися три великі слов’янські культури: празько-корчацька, пеньківська і колочицька. Корчацька або празько-корчацька побутувала упродовж V—VII ст. нашої ери.
Пам'ятки древньої культури відкриті наприкінці XIX на початку XX століття біля села Корчак Житомирської області. Аналогічні пам'ятки виявлені на території Праги, тому ці слов'янські старожитності називають корчацько-празькими. Вони поширені на широкій території від Правобережжя Верхнього Дніпра і Прип'яті до Ельби і Дунаю.
Це вже не перший випадок знищення в Україні пам’яток археології. Наприклад на Дніпропетровщині протягом нинішнього року знищено 33 скіфських кургани.
Збитки, завдані державі, через руйнування одного кургану оцінюють в сотні тисяч гривень.
Історики і археологи бояться зняття мораторію на продаж сільгоспземель: кургани, кажуть, тоді розпродадуть разом з угіддями.