Навіть тоді такий «повчальний» підхід був помилковим. Спосіб, у який західні радники намагалися трансплантувати свої ідеї колишньому комуністичному світу, часто були некорисними, ба навіть шкідливими (пам’ятаєте ваучерну приватизацію?).
Тим часом, хоч західна модель економічного й політичного життя, поза сумнівом, була кращою, ніж планова економіка й авторитаризм радянської імперії, але все-таки далеко не ідеальною. Якби Захід менше переймався роллю повчальника, то міг би багато що дізнатися від людей, які щойно вийшли з-під залізної завіси. Такі державники, як Вацлав Гавел із колишньої Чехословаччини й Леннарт Мері з Естонії, демонстрували стратегічне бачення, талант у риториці та філософську глибину, якої західним лідерам переважно бракувало.
Давній комплекс зверхності Заходу нині видається цілком застарілим. Проблем зараз удосталь у кожній країні Європи: повільне зростання економіки в Італії, політичний параліч Великої Британії, соціальне напруження у Франції, а паралельно запальний популізм у Польщі та Угорщині, глибоко вкорінена корупція в Україні.
Не бракує і світлих плям: шведська економіка напрочуд успішно розвивається, швидко відновлюється Іспанія. Нещодавно Європейський центральний банк повідомив: «Країни Балтії і Словаччина серед небагатьох у єврозоні, чиї показники реального ВВП на особу за паритетом купівельної спроможності продемонстрували значний рух до середнього по ЄС». Сьогодні рівень життя в цих державах сягає 60% реального рівня в 15 «старих» країнах–членах ЄС, тоді як 1995 року становив лише чверть.
Особливо про прогрес нової Європи нагадує головування Естонії в ЄС. Попри не надто яскравий уряд, найменша балтійська країна впевнено просуває свій порядок денний, особливо щодо створення єдиного цифрового ринку. Естонська система е-громадянства — такий собі цифровий паспорт для іноземців — приваблює тих людей із-за кордону, які прагнуть вести бізнес у ЄС, зокрема й наляканих через Brexit британців. Пов’язаний із НАТО центр кіберзахисту в Таллінні провів щорічні навчання Locked Shields, які стали найважливішою військовою тренувальною програмою такого штибу в Європі.
Є чого повчитися й у інших держав, що на передньому краї. Україна всупереч усьому й величезною ціною бореться з Росією та майже домоглася припинення бойових дій. Тепер вітчизняні військові мають тяжко здобутий досвід і розуміння того, як РФ веде війну з використанням традиційних і нетрадиційних прийомів.
Громадянське суспільство теж багато може запропонувати. Українські фахівці з розвінчування міфів мають найгостріший нюх на російську пропаганду. Міжнародна команда журналістів інтернет-платформи Coda Story, управління якою здійснюється переважно з Грузії, висвітлює історії, які ЗМІ старого Заходу часто пропускають. Нещодавно в них вийшла неймовірна відеоробота про те, як російська розвідка шантажем вербує гомосексуалістів. В іншому матеріалі, підготовленому партнером Coda — організацією Eurasianet, розповідається, що в Росії та інших країнах знову вдаються до примусового психіатричного лікування — одного з найбільших жахіть радянської системи.
Дечого можна навчитися й у сміливих росіян, які самотньо борються за правду, свободу та інші цінності, які Європа cприймає як належне. Найбільше мене вразили зусилля правозахисних організацій, які 30 липня відзначали 80-ті роковини Великого сталінського терору. Російські чиновники нині все це ігнорують. Читачі, які користуються соціальними мережами, можуть допомогти хештегом #помнимбольшойтеррор. Наші друзі, може, і не переможуть найближчим часом, але ми можемо показати, що не забуваємо їх.
—————————————————–
Locked Shields («Зімкнені щити») — найбільші у світі щорічні міжнародні навчання, під час яких учасники відпрацьовують стратегії кіберзахисту на випадок масованих атак у режимі реального часу. Стартували у 2010 році. Програма передбачає підготовку експертів із безпеки, які могли б захищати національні комп’ютерні системи. Завдання команд полягає в тому, щоб в умовах значного тиску забезпечувати підтримку мереж і служб у вигаданій країні. Це робота з атаками та інформування відповідних державних органів про них, експертно-аналітична робота, реакція в правовому й комунікаційному полях за різних сценаріїв. У 2017 році команди, що брали участь у навчаннях, мали підтримувати роботу служб і мереж військової авіабази вигаданої країни, яка за сценарієм зазнала низки серйозних атак на систему енергопостачання, безпілотники, командний штаб, системи контролю, ключові складові інформаційної інфраструктури та іншу операційну інфраструктуру.
—————————————————–
Едвард Лукас —автор The Economist, старший віце-президент аналітичного центру CEPA