Зокрема, директор програми Білл Фрелік, посилаючись на розповіді мігрантів, заявляє, що «співробітники державних структур катували їх, у тому числі з використанням електричного струму, після затримання під час спроби перетнути кордон з Європейським Союзом або після депортації зі Словаччини та Угорщини».
У документі також відзначається, що «хоча деякі умови у закладах утримання мігрантів поліпшилися, Україна піддає багато мігрантів нелюдському та такому, що принижує людську гідність, поводженню, а також є нездатною або не бажає надавати ефективні механізми захисту для біженців та шукачів притулку».
Як відомо, що Угода про реадмісію між Україною та ЄС, яка набула чинності з 1 січня 2010 року, передбачає повернення громадян третіх країн, які потрапляють до ЄС з України. Протягом кількох років ЄС витрачає мільйони євро на вдосконалення міграційної системи та системи надання притулку в Україні.
При цьому Фрелік відзначає, що ані угода, ані фінансування не звільняють країни ЄС від власних зобов’язань, відповідно до Хартії ЄС з основних прав, надавати доступ до системи надання притулку та не повертати людей туди, де їм загрожують катування або погане поводження, або від відповідальності країн-членів ЄС перед дітьми без супроводження.
«ЄС повинен призупинити дію угоди про реадімісю, допоки Україна не продемонструє власну здатність до справедливого розгляду справ шукачів притулку, людяного поводження з мігрантами та гарантування ефективних механізмів захисту для біженців та осіб із вразливих груп», – відзначив директор програми.
Однак він заявив, що Х’юман Райтс Вотч не має документальних свідчень про те, що катування мігрантів є системними в Україні.