Українців запитали про їхнє визначення перемоги — дослідження

27 Липня 2023, 16:39

Опитування свідчить, що попри певне падіння оптимізму серед респондентів, більшість громадян України продовжують дотримуватися позиції незгоди на будь-які компроміси з окупантами через майже півтора роки повномасштабної війни. Про це свідчать результати опитування, проведеного спеціалістами фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології у червні. Результати опублікували на сторінці ГО «ОПОРА».

Ключовими емоціями, які респонденти відчувають, думаючи про майбутнє країни, протягом усього часу великої війни лишаються надія, тривога та оптимізм.

Під час нинішньої хвилі опитування помітне зростання тривоги і страху. Дослідники пояснюють це часом, коли проводили польовий етап. Він відбувся 5-15 червня, на тлі підриву Каховської ГЕС.

«Починаючи з опитування проведеного у серпні 2022 року до грудня 2022, тривога та страх серед населення демонстрували тенденцію до зниження. Різке зростання поширеності даних емоцій протягом червня 2023, на ряду зі зростанням розгубленості та падінням оптимізму, може бути наслідком емоційної реакції населення на підрив Каховської ГЕС, який стався 6 червня. У такому разі варто очікувати, що з часом поширеність негативних настроїв щодо майбутнього держави знизиться», — йдеться у супровідному до цифр аналізі.

При цьому українці в усіх макрорегіонах продовжують вірити у перемогу над Росією. При цьому, відсоток тих, хто вірить у швидку перемогу майже не змінився у порівнянні з серпнем минулоріч.

У макрорегіонах найменше вірять у швидку перемогу (до кінця року) на Заході, а найбільше на Сході.

Стосовно того, що вважати перемогою респонденти і далі найчастіше відповідають, що це відновлення контролю над усією міжнародно визнаною  територією. Таких дещо поменшало за час великої війни. Посилилися варіанти «знищення російської армії та сприяння повстанню/розпаду Росії» та вихід на лінію 23 лютого 2022. Однак прихильників останнього варіанту й далі відносно небагато — 10%.

«Найбільше число тих, хто готовий поступитися територіями, проживає у південному макрорегіоні. Також, помітно, що у західному регіоні кількість тих, хто вважає за можливе поступитися Кримом і ОРДЛО (23%), більше за частку тих, хто вважатиме перемогою розпад Росії (16%). Закономірно, однак ВПО з Донбасу не схильні вважати перемогою ситуацію, коли їхня мала батьківщина залишитися окупованою. Можна припустити, що тривалий перебіг війни призведе до подальшого розмивання більшості, яка прагне відновлення кордонів 1991 року, та зростання частки радикально налаштованого населення, яке підтримує перенесення бойових дій на територію Росії», — йдеться в аналізі результатів.

При цьому, хоч соціологи і фіксують зростання кількості тих, хто готовий іти на певні компроміси з ворогом задля миру, але готовності віддати території чи відмовитися від вступу в ЄС і НАТО серед таких уявних компромісів немає.

Якщо йдеться про визначення респондентами їхнього розуміння перемоги у війні, то більшість називає звільнення територій і людей, далі йдеться про покарання воєнних злочинців і падіння режиму в РФ. Мирна угода стане свідченням перемоги у війні лише для чверті респондентів.

З повними результатами і звітом можна ознайомитися за посиланням.

Опитування методом face-to-face було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 5–15 червня 2023 р.

Загалом було опитано 2001 респондент віком від 18 років у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються Україною й де не ведуться бойові дії). Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Автор:
Тиждень