Українці звикли до мораторію на продаж землі

Перш за все – погода в полі

Результати соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова, наочно відображають думку пересічних громадян України про земельну реформу. Втім, власне підсумки щонайменше неоднозначні.

Ставлення громадян до запровадження вільного ринку не віщує нинішній політиці влади нічого доброго. Кількість противників земельної реформи наразі перевищує кількість її прихильників. При цьому найоптимістичніше сприймає нововведення у цій галузі саме молодь, тобто особи віком від 18 до 35 років. Напевно, таке ставлення зумовлене більш спокійним ставленням до ринку у молоді.

Таблиця 1.

Як би ви проголосували на референдумі щодо запровадження вільного ринку землі?(у % опитаних)

Відповідь	Україна	Від 18 до 35 років	Від 36 до 55 років	Від 56 років і старше	Місто	Село
За	39,0	48,4	39,4	29,7	42,9	32,2
Проти	43,8	34,4	42,2	54,5	39,8	50,7
Важко відповісти	17,3	17,2	18,4	15,8	17,3	17,1

Дослідження засвідчило цікаву тенденцію. Більшість прибічників запровадження вільного ринку землі мешкають не в селах, де живуть безпосередні користувачі землі, а в містах. Протягом останніх років чимала кількість людей виїхали із сел у міста, але залишилися власниками паїв на землю, отриманих під час розпаювання. Ще більше людей отримали земельну ділянку у спадок. Результати дослідження свідчать, що найпоширенішими способами отримання землі громадянами – це спадщина, розпаювання, рішення органу місцевого самоврядування. Придбали свої земельні ділянки лише 15% громадян.

Власники земельних ділянок, які не займаються її обробкою і не живуть у селі, опинилися в становищі, коли вони мають власність, але не мають змоги нею розпоряджатися. Саме цей аргумент найчастіше наводять прибічники впровадження ринку землі. «Є сили, які мають нині серйозні фінансові ресурси та які готові нинішню ситуацію захищати. Готові оплачувати і політиків, і демагогів, щоби відтерміновувати скасування мораторію… Задля того, щоби громадянин-власник земельної ділянки не був наділений правом розпорядитися своєю земельною ділянкою. Це новітня форма кріпацтва – прив’язування людей до власності, якою вони не мають можливості користуватися», – заявив під час круглого столу перший заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Артем Кадомський.

Аргументи противників введення обігу землі криються радше в ідеологічній та емоційній, ніж у економічній площині. Більшість респондентів під час дослідження своє негативне ставлення до можливості купівлі-продажу землі сформулювали так: «Земля – це Україна, продати землю – продати Україну». Крім цього, людей найбільше турбують перспективи скупівлі землі олігархами й іноземцями, спекуляції землею, корупція.

Земля… Земля? Навіщо?

Попри явне несприйняття ідеї вільного обігу землі громадянами України, дослідження Центру Разумкова засвідчило, що більшість громадян до земельного питання ставиться цілком байдуже. Лише 62% наших співгромадян землею не володіють і не орендують. І змінювати це становище українці аж ніяк не рвуться. Про своє бажання дістати у власність чи користування землю заявили лише 18,2% респондентів, причому лише трохи більше половини з них (58,4%) заявили, що хочуть обробляти землю особисто та разом із членами своєї родини.

Годі й казати про сільськогосподарські землі? Більшість населення України не скористалася навіть правом на безоплатне отримання земельної ділянки для будівництва будинку або дачі. Більшість із них пояснюють це відсутністю потреби або необізнаністю про таке право.

Таблиця 2.

Чи скористалися ви правом на безоплатне отримання земельної ділянки для зведення будинку або дачі? (У % опитаних)

	Україна	Місто	Село
Так	20,5	16,4	29,8
Ні	79,2	86,4	69,7
Не відповіли	0,3	0,2	0,5

Таблиця 3.

Чому ви не скористалися правом на безоплатне отримання земельної ділянки для зведення будинку або дачі?(У % опитаних)

	Україна	Місто	Село
Не мав у цьому потреби	28,0	27,6	28,9
Не знав, що мав право на таку ділянку	26,5	26,2	26,8
Не мав коштів для зведення будинку/дачі	18,7	19,6	16,3
Не хотів зв’язуватися з бюрократичною тяганиною	5,4	6,4	3,0
Отримав відмову	4,9	5,2	4,1

Необізнаність громадян на законах вражає. Наприклад, на законах «Про Державний земельний кадастр» та «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто на законодавчих актах, які нині регулюють права власності на землю, згідно з результатами дослідження, добре обізнані лише 1,7% громадян. Ще 27% заявили, що вони знайомі з цими законами певною мірою. Загалом законами про землю в Україні 70% українців не цікавляться. З проектом закону «Про ринок земель» не ознайомлені наразі 69% опитаних громадян.

Таблиця 4.

Чи цікавилися ви законодавством України про землю?(У % опитаних).

	Україна	Місто	Село
Так	29,4	26,1	36,6
Ні	70,5	73,8	63,3
Не відповіли	0,1	0,1	0,2

Противники створення ринку обігу земель зазвичай наводять аргумент, що можливість скуповувати землю дасть змогу великим землевласникам скупити більшість українських угідь, що зашкодить фермерським господарствам. Не таємниця, що фермерські господарства не мають коштів для викупу великих земельних площ, а отже, їхня кількість зменшуватиметься. До речі, саме зниження кількості фермерів називають головним чинником, який призводить до зникнення українського села.

Проте дослідження Центру Разумкова свідчить, що абсолютна більшість громадян України не має намірів займатися фермерством. Ба-більше. Фермерство як таке не цікавить понад 50% селян. Постає доречне запитання, а чим тоді вони збираються заробляти на життя взагалі?

Таблиця 5.

Якби у вас була можливість займатись і заробляти на життя фермерством, чи хотіли б ви стати фермером? (У % опитаних).

	Україна	Місто	Село
Так	18,9	14,2	29,5
Ні	69,8	75,6	56,8
Важко відповісти	11,3	10,2	13,7

На біс дослідження Центру Разумкова дало іще один результат, який явно не обрадує противників Закону «Про ринок земель». На запитання, які саме типи сільгосппідприємств слід розвивати в Україні – великі акціонерні господарства чи індивідуальні фермерські, – більшість опитаних (59,5%) відповіли, що необхідно розвивати обидва. Інакше кажучи, більшість населення України влаштовує наявний стан справ у земельному питанні.

Аграрних олігархів також. Їм земля таки справді потрібна.

Не в ринку річ

Це саме дослідження наочно продемонструвало, що більшість громадян України наразі проти ринку земель. Воно ж таки відобразило, що пересічні українці не вельми добре обізнані із земельним питанням та переважно інфантильно ставляться до нього. Та й не дивно, часи повстанців Холодного Яру, які за право власності на землю були готові з владою воювати, давно минули.

Згідно з дослідженням навіть серед людей, які не підтримують ідеї приватної власності на землю, понад 50% не мають намірів удаватися до жодних засобів боротьби. «В селі залишилися лише люди дуже похилого віку. Молодь із села переважно вже виїхала, а та, що залишилася, здебільшого пиячить. Немає кому зараз піднятися у селі. Все. Село як джерело української нації фактично зникає», – зазначив голова профспілки працівників галузі земельних відносин Дмитро Філіпчук.

Цей довід перехоплюють прибічники схвалення закону про вільний обіг земель. За їхніми словами, саме встановлення реальної ціни на землю та створення на неї попиту здатне вдихнути в землю нове життя і пожвавити ритм сільського життя. Побоювання опонентів щодо корупції та зацікавленості земельних олігархів вони відкидають. «Накладання мораторію свого часу було величезною помилкою України. Я переконаний, якби мораторій був тоді введений на землі населених пунктів та присадибних земельних ділянок, то у нас нині був би тіньовий ринок присадибних земельних ділянок. Натомість його немає – вони включені в реальний економічний обіг», – стверджує Артем Кодомський.

З одного боку, громадяни України у ставленні до питання землі виказують вражаючу інфантильність. З іншого – питання вільного обігу земель в Україні є одним з найгостріших. Поєднання цих фактів наводить на думку, що питання ринку землі і розвитку фермерства задля збереження українського села як такого, лежать у цілком різних площинах. На цьому наполягав президент Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа: «Проблема не полягає у площині земельної реформи. Натомість вона криється в тому, що для фермерів не створено умов для розвитку. Я бачу там дві проблеми. Перша – це доступ до капіталу. Друга – це доступ до технологій. Без цього жодна земельна реформа не сприятиме розвитку фермерства. Ми намагаємося вирішувати складні соціально-економічні питання виключно за допомогою земельної реформи. Не вийде».

Наразі очевидно, що розгляд Закону «Про ринок земель» відкладено надовго. Згідно з дослідженням Центру Разумкова продовження дії мораторію нині підтримують 46% населення країни, а 60,7% українців вважають, що питання ринку земель слід вирішувати на загальнонаціональному референдумі. Вочевидь, за таких умов до парламентських виборів влада це питання не порушуватиме.