Українці здебільшого не довіряють російським наративам про «розкол» у владі – опитування КМІС

19 Вересня 2022, 18:58

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 7 по 13 вересня провів опитування серед українців у різних регіонах про сприйняття популярних у російській пропаганді наративів, буцім українське суспільство «розколюється». Найпопулярніші тези з російських вкидів соціологи зібрали у кілька питань і поставили 2000 респондентам пару питань за темою із протилежними думками.

Причинами цього розколу пропагандисти або ж жертви пропаганди можуть називати конфлікт між політичним та військовим керівництвом, відсутність підготовки військових до бою і підтримки оснащенням, наживання влади на війні і розкрадання західної зброї, неприйнятні компроміси з Росією, партнери втомились від війни і хочуть, аби Україна йшла на домовленості, хто винний у можливих прорахунках під час підготовки до війни та українці, які живуть на окупованих територіях – лише колаборанти. 

Ці тези у вигляді питань використали у опитування аби визначити, наскільки українці вірять російським маніпуляціям, адже з початку війни часто говорять, що Росія програма інформаційну війну з початку вторгнення. Виявилось, що люди в Україні переважно зберігають єдність у питаннях «відданості військово-політичного керівництва перемозі у війні», йдеться у висновках КМІС.

Читайте також: Чи треба українцям говорити про розпад Росії?

Так найменше опитані схильні вважати, що між військовим та політичним керівництвом є розкол. Лише 14% стверджують, що він таки є, а 71% вважає, що обидві гілки діють злагоджено. 

Трохи більше – 24% – вірять, що влада не приділяє належної уваги українським військовим і кидає їх напризволяще. Втім, і тут більше половини тих, хто не вбачає у діях влади неналежного ставлення до захисників – 60%.

Найбільш популярним серед українців є наратив, що чиновники наживаються на війні і крадуть зброю, яку надають нам партнери. Серед опитаних  29% поділяють таку думку, а 51% незгідні і вважають, що зброю надають в правильні руки. «Хоча в цьому випадку також і найбільше тих, хто не визначився з думкою (20%)», – додають фахівці у звіті.

Підсумовуючи, опитування показало, що 63% респондентів вважають, що військово-політичне об'єднане на шляху до перемоги. Негативно дивиться на ситуацію і вбачає «розкол» у 4 рази менше опитаних – 16%.

Тільки 5% опитаних українців поділяють наратив про «зрадницьку» владу, яка «готова і може піти на неприйнятні для України компроміси з Росією». Натомість 87% вважають, що влада України не піде на такі компроміси.

Щодо регіонального поділу відповідей, то на питання чи може влада України піти на невигідний для нас компроміс з Росією, найбільше респондентів погоджуватись із цим наративом на сході, а також російськомовні українці. Не вірять у таку можливість найбільше на заході, а серед мовних груп – україномовні та двомовні українці.

Читайте також: Офіцер ЗСУ: «До Нового року маємо всю ту нечисть вигнати. Бо там починаються різдвяні свята, а українці святкують удома»

Так само абсолютна більшість (73%) вважають, що Захід готовий підтримувати Україну й надалі у цій війні, а 72% – що люди, котрі опинились на окупованих територіях після 24 лютого – жертви обставин і прагнуть повернутись на підконтрольну територію. У цьому питанні також фіксують різницю у відповідях залежно від територіального перебування респондентів. Так найбільше впевнених, що люди в окупації жертви на сході України, а серед мовних груп найбільше з цим погоджувались російськомовні та двомовні українці.

Ще трохи більше половини – 58% – вважають, що відповідальних у прорахунках треба притягувати до відповідальності вже після перемоги, бо це може спровокувати конфлікт всередині країни. На думку 31% це треба зробити якнайшвидше.

Заступник виконавчого директора КМІС Антон Грушецький підсумовує у звіті, що здебільшого українці не поділяють наративів про незгоду на верхівках влади і розкол між її різними гілками, що демонструють відповіді на питання про компроміси. «Водночас те, що третина респондентів хочуть прямо зараз притягнути до відповідальності за можливі прорахунки у підготовці до війни, свідчить про потребу продовження виваженої і аргументованої комунікації з боку влади», – резюмує Грушецький.