За даними соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, рівень щастя українців у 2001 складав всього 38%. З 2002 по 2006 він тримався на одному рівні – близько 50%. Проте з 2007 почав швидко зростати. Найщасливішими українці себе почували 2010 року – 65%.
Вже минулого року рівень щастя громадян суттєво зменшився і досяг 53%. Як свідчать опитування, щастя тісно пов’язане з фінансами: чим краща фінансова ситуація, тим щасливішою почувається людина. Загалом молоді українці значно щасливіші, ніж старші, а чоловіки в середньому трохи більш щасливі, ніж жінки.
На відміну від щастя, настрій в українців минулого року у порівнянні з 2005-тим суттєво поліпшився. За висновками Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова, на початку 2005 року стабільний гарний настрій мали 32,7 % опитаних, а в грудні 2012 – вже у 38%. Найпохмуріше українці почувалися 2008 року – всього у 24,4% респондентів мали гарний настрій.
Водночас, за даними «Демократичних ініціатив» і соціологічної служби Центру Разумкова, зросла й кількість українців, які вважають, що єдиною державною і офіційною мовою у країні повинна бути українська: з 35% у 2005 році до 43% у 2012 році. Зменшився відсоток і тих, хто вважає, що російська повинна бути єдиною державною і офіційною мовою в Україні, тоді як українська може використовуватись на побутовому рівні: від 0,8 % до 0,4 %.
Згідно з результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг», 2012 року в українців зріс рівень патріотизму. Так, порівняно з показниками 2009 року, кількість опитаних, які вважають себе патріотами своєї країни, зросла з 73% до 82%. Найбільш відчутне збільшення патріотизму фіксується на Сході країни, а саме на Донбасі, а також на Заході і Півночі України. На Півдні, навпаки, зафіксовані зворотні тенденції.
Крім того, в останні роки українці також більше відчувають згортання свободи слова в країні. Якщо 2010 року 18% опитаних громадян відчули, що за нової влади в Україні вже відбувається згортання свободи слова, то 2011 року цей показник зріс до 45%. Таким він залишився і 2012 року. Найбільше стурбовані згортанням свободи слова мешканці Заходу (61%), Центру (47%), Півночі (40%) та Донбасу (37%). Здебільшого це люди середнього віку, з вищим рівнем освіти та доходів.
Також в українців змінюються страхи. В останні роки громадяни стабільно найбільше бояться безробіття та економічної кризи.
2009 року, за даними соціологічної групи «Рейтинг», респондентів найбільше тривожили економічний занепад (59,0%), безробіття (42,9%) та свавілля влади (38,9%).
А вже 2011 року українці найбільше боялися підвищення цін (72,8%), погіршення стану здоров’я (51,8% ) та екологічних катастроф (41,8% ), але також продовжували остерігатись можливого безробіття (64,1%). Такі дані оприлюднив центр соціальних і політичних досліджень “Соціс” спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН.
За даними Міжнародного республіканського інституту у Вашингтоні, 2012 року, українців також найбільше лякало безробіття (54%) на тлі страхів перед корупцією в органах влади (48%).
За даними соціологічної групи "Рейтинг", зростання безробіття, економічний занепад та свавілля влади і далі найбільше лякали українців.
За даними соціологічного опитування компанії Research & Branding Group, на початку 2013 року найбільше громадяни боялися можливої економічної кризи (25,8%) та непопулярних економічних реформ – 23%.
Найбільше панікували українці 2009 року через епідемію свинячого грипу. Більше половини (58%) вважали, що ЗМІ перебільшують масштаби і наслідки епідемії і нагнітають обстановку, унаслідок чого 43% українців тією чи іншою мірою піддалися паніці.
2009 року українці також найменше довіряли владі, а 2005 року – найбільше. Щодо недовіри, то така ситуація в Україні спостерігається уже протягом 20 років. Про це свідчать дані Інституту соціології НАН України. 2013 року громадяни почали більше довіряти церкві (66,5%) та ЗМІ (61%). Про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова.
А за даним Київського міжнародного інституту соціології 2012 рік став рекордним за прогнозами протестів. Більше половини українців (55%) прогнозували збільшення кількості протестів з економічних причин. Як відзначають соціологи, за весь період баланс зі знаком мінус був лише в кінці 2004 року. Тоді тих, хто передбачав зменшення протестів, було більше, ніж тих, хто прогнозував їхнє збільшення, а баланс становив -7%. Відносно спокійними були 1999 і 2001 роки: тоді рівень протестів становив всього 9%.
