"Ця сфера значно складніша, ніж аналіз текстів заяв. Військова відповідь не означає риття окопів, саджання в них солдатів і пострілів між ними. І насправді вона вже є. Наприклад, рішення додати 1 тис. осіб до контингенту військово-морської бази НАТО в Констанці в Румунії. Розширення збройної присутності в регіоні. Збільшення чисельності авіапідрозділів США в деяких східноєвропейських країнах. Заява головнокомандувача сил НАТО в Європі про те, що у випадку продовження експансії Росії та переходу на материк Сполучені Штати не зможуть залишитися осторонь, – ось чіткий сигнал того, що військова відповідь буде, якщо Москва не облишить агресивних планів. Це теж військова відповідь, тільки без стрілянини. Таку саму Україна мала давати РФ на початку інтервенції в Криму", – розповів Яременко.
За його словами, очевидно, українцям хотілося б простих і легких рішень, виконаних не нашими руками.
"Але цього не буде. Ніхто не висаджуватиме тут контингенту й не звільнятиме село за селом силами натовських солдатів. Якщо цього не робимо ми, чому це має робити хтось інший? Налаштовуймося на те, що НАТО має нас не визволити, а навчити. Мусимо переформатувати свою армію, щоб вона стала цілком сумісною зі стандартами Альянсу, навіть якщо не зможемо туди вступити. Слід відмовитися від радянських систем, контрольованих Росією і прийнятних для неї, і перейти на нові форми організації. Ми маємо співпрацювати з НАТО в галузі виготовлення озброєння й перейти до новітніх його форм. Тобто нас краще не нагодувати, а навчити ловити рибу", – переокнаний дипломат.
Інтерв'ю з Богданом Яременком читайте в журналі "Український тиждень" №15