Українські вояки пішли помолитися до Зарваниці

18 Вересня 2011, 12:31

Як повідомив представник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Василь Лабай, у паломництві беруть участь військовослужбовці з’єднань і частин Сухопутних військ, Повітряних сил, Військово-морських сил та члени їх родин з усіх регіонів держави, а також представники інших військових формувань України.

Під час паломництва відбудеться молебень у парафіяльній церкві, урочистий хід учасників до скульптури Матері Божої, хресна дорога, похід зі свічками та архієрейська Божественна літургія.

Крім того, відбудеться панахида за тими військовослужбовцями Збройних Сил України, які загинули під час виконання службового обов’язку та в операціях з підтримки миру на територіях інших країн.

У паломництві також візьмуть участь військові музиканти. За словами заступника начальника Тернопільського гарнізону з виховної роботи Володимира Симончука, вони виконуватимуть духовний репертуар та церковні пісні, зокрема духовний гімн Миколи Лисенка «Боже Великий, Єдиний», пісні «Зарваницька Божа Мати», «О Всепітая Царице» та інші духовні твори. Також музичний супровід здійснюватиме Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України.

Довідка: Зарваниця – величний Марійський центр Західного Поділля – віками була для українського народу форпостом християнської віри і джерелом життєдайної сили. За народними переказами, місцина над річкою Стрипа стала надійним прихистком християнства під час татаро-монгольської навали на терени Русі-України. У 1240 році, коли дощенту був зруйнований Київ, одному з київських монахів, який чудом врятувався від ворогів і опинився на галицькому Поділлі, явилася Діва Марія, яка привела його до джерела, де він зміг омити свої поранені ноги. Рани моментально зажили. На цьому місці монах встановив хрест, а згодом біля джерела збудував каплицю. Почувши про чудо, сюди почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли монастир і селянські поселення. За роки незалежності України у Зарваниці проводяться всенародні масові прощі.