Російська агресія на морі обернулася для окупантів повною катастрофою. Завдяки яким технологіям українські розробники прогнали нібито нездоланний флот далеко на Схід?
Перемогти Чорноморський флот РФ
На початку широкомасштабного вторгнення Росія беззаперечно домінувала на Чорному та Азовському морях. Наші сили поступалися Чорноморському флоту РФ у пропорції приблизно 12 до 1. Попри символічне знищення флагмана ЧФ крейсера «Москва», Україна не могла нічого вдіяти з агресією ворога проти зернових та інших торговельних перевезень, що коштувало нам мільярдних збитків.
Однак на кінець 2023 року ситуація суттєво змінилася. Більшість уцілілих російських кораблів були евакуйовані з Криму в далекий Новоросійськ, а зернові перевезення відновилися. Чому так сталося?
У липні 2022 року Служба безпеки України провела ранні випробування безпілотних надводних апаратів (БНА). Перші моделі створено на платформах гідроциклів із фугасними бомбами ФАБ-100 або ФАБ-250. Уразити ворожий корабель за допомогою БНА спробували 17 вересня 2022 року, коли український дрон безрезультатно намагався пошкодити фрегат «Адмірал Макаров».
Однак протягом наступних місяців нам удалося завдати низки успішних ударів, серед яких варто виокремити пошкодження великого десантного корабля «Цезар Куніков», корвета «Сєрґєй Котов», малих ракетних кораблів «Самум», «Аскольд», «Циклон», а також атаку на Кримський міст 4 серпня 2023 року.
За даними дослідницького центру DataDriven, одночасна присутність кораблів ЧФ у відкритому морі зменшилася із 40–50 до 0–4 на день. Завдяки БНА Україна розширила зону контролю від берегової лінії з приблизно 25 км (дальність ураження артилерії та РСЗВ) до 750 км. Перебазування в Новоросійськ фактично обмежило застосування Чорноморського флоту лише до запуску ракет морського базування «Калібр». Командувач Військово-морських сил Збройних Сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа заявив: «Ворожі кораблі не з’являються в північно-західній частині Чорного моря площею приблизно 25 тисяч квадратних кілометрів».
Різновиди та функціонал БНА
Нині більшість виробничих потужностей безпілотних надводних апаратів забезпечують сили приватного сектору. Держава, що виступає єдиним замовником БНА, підтримує виробників через програми на кшталт кластера для розвитку військових технологій Brave1. Більше про особливості розвитку ринку оборонних технологій в Україні ми писали в нещодавній статті, присвяченій галузі дефенстеку.
Найчастіше в медіа згадують про три види морських дронів: Magura V5, Sea Baby («Морський малюк») і «Мамай». Однак кількість модифікацій БНА є набагато більшою й кількість їхніх різновидів постійно зростає в міру збільшення кількості компаній, що їх виробляють. Наприклад, згаданий Brave1 підтримує розвиток підводного дрона TLK-150 Толока, а Magura V5 може бути оснащений ракетою Р-73 для знищення повітряних цілей.
Серед іноземних моделей варто згадати турецький катер-камікадзе ULAQ KAMA, презентований у липні 2023 року. Виробники стверджують, що його можна використати не тільки для атаки на морські цілі противника, а й для патрулювання визначених районів акваторії або ж ведення розвідки.
Максимальної ефективності БНА досягають завдяки їхньому поєднанню з іншими видами озброєння, наприклад крилатими ракетами. Першу атаку в такій комбінації провели 29 жовтня 2022 року, внаслідок якої пошкодили тралер «Іван Ґолубєц» і фрегат «Адмірал Макаров». Після деокупації Криму й повернення повного контролю над акваторіями Чорного та Азовського морів завданням морських дронів разом із тралерами стане розмінування.
Росія також намагається застосовувати БНА, проте в невеликих масштабах. У лютому 2023 року окупанти намагалися пошкодити важливий міст у Затоці на Одещині, використовуючи надводний дрон з вибухівкою.
Сильні та слабкі сторони БНА
Аналітики DataDriven вказують, що досвід застосування безпілотних надводних апаратів проявив низку їхніх сильних і слабких сторін. До сильних належать такі:
- Низька видимість: атаки українських БНА часто ставали несподіванкою для росіян, які не встигали вчасно помітити їхнього наближення. Саме завдяки фактору несподіванки вдалося знищити близько третини кораблів ЧФ.
- Висока маневровість: БНА демонструють високий рівень виживання під ворожим вогнем, хоча проти них відносно ефективно працюють ворожі гелікоптери.
До слабких сторін зараховують такі:
- Низька швидкість: надводні дрони розганяються до 40 морських вузлів (майже 72 км/год). Коли йдеться про здатність уражати цілі, БНА в контексті швидкості значно поступаються крилатим ракетам, що досягають понад 1000 км/год.
- Потреба постійно змінювати координати цілей: надводним дронам потрібно орієнтовно 5 годин на подорож від Одеси до Севастополя. За цей час ціль може кілька разів змінити своє розташування.
- Потреба підтримувати контроль: для зміни координат дрон має постійно контролювати командний центр. Утрата комунікації внаслідок дії засобів РЕБ робить дрон неконтрольованим і нездатним уразити ціль, що рухається.
Сильні та слабкі сторони проявляються по-різному залежно від різновиду БНА. Розвиток галузі забезпечує різноманітність, що дає змогу максимізувати ефективність дронів.
Майбутнє надводних дронів
Досвід використання безпілотних надводних апаратів, подібно до FPV-дронів на суходолі, суттєво змінив характер ведення війни на морі. Україна, фактично не маючи у своєму розпорядженні традиційного морського флоту, перемагає державу, що володіє однією з найбільших у світі флотилій.
Невдовзі БНА почнуть переймати не тільки військові функції, а й багато мирних морських завдань: супровід торговельних човнів, охорону видобувних установок, рятувальні операції. Надводні дрони можуть стати ефективним способом боротьби з піратством.
Після закінчення бойових дій і відкриття кордонів Україна має стати найбільшим центром з виробництва БНА і їхнім найбільшим експортером. Наш досвід може невдовзі змінити структуру флотилій великих держав, що перенесуть великі кораблі на звалища й замінять їх мільйонами надводних дронів.