Українські музеї-фантоми

Батуринська цитадель. Комплекс дерев'яних оборонних споруд відбудовано за малюнками та кресленнями XVIII століття. Натяки на старовину можуть з'явитися тут хіба що років через 10-15, коли на вежах і стінах позначиться недостатнє фінансування "пам'ятки".

Автентичними, хоча навряд чи з мазепинських часів, є кілька гармат, що перенесені сюди з Чернігова. Подейкують, що цитадель була відбудована згідно з "одкровенням" Петра Ющенка (брата екс-президента), котрий особисто вказував, які заввишки будувати стіни.

Палац Кирила Розумовського. Ще одне "диво" Батурина. Віктор Ющенко відновив його якраз тоді, коли майже цілковито втратив підтримку своїх співгромадян. Автентичними тут є хіба що стіни колись зруйнованої будівлі, решта нове від фресок до стилізованих меблів і, як підозрюємо, більшості експонованих картин.

Групи відвідувачів потрапляють сюди рідко. Персонал здебільшого нудьгує, доглядаючи кущі троянд перед помпезним фасадом.

Музей історії Києва. Це майже віртуальний музей, бо його виставкові площі постійно змінюються, а експозиції повсякчас переносяться: з Будиночка Пєтра І на Подолі у Кловський палац на Печерську, в Український дім на Хрещатику, в Дім Булгакова на Узвозі.

Торік музею було передано нову будівлю на вул. Б. Хмельницького, 7. Заклад відкрили, але експонатів там дотепер обмаль. Може, вони також уже встигли стати віртуальними?

Музей Української ікони "Духовні скарби України". Будівля музею міститься в Києві на вул. Десятинній, 12. Судячи з інформації в мережі, заклад пропонує до огляду унікальну приватну колекцію ікон, а також твори Марії Примаченко.

Фактично проблема в музею лише одна кардинальна: він майже постійно зачинений, а тому побачити ці скарби цікавим громадянам немає можливості. Щось подібне й з українською духовністю, тож назва музею доволі промовиста.

Музей космосу в Переяславі-Хмельницькому. Вочевидь, Михайло Сікорський, засновник більш як 20 музеїв у містечку Переяславі-Хмельницькому (Київщина), додав цей заклад до своєї колекції, щоб зберегти невелику дерев'яну церковцю, перенесену до переяславського скансену народної архітектури та побуту із села В'юнище.

Інакше виправдати існування парадоксальної добірки макетів космічних кораблів із пап'є-маше та тюбиків із харчуванням космонавтів (справжніх?) просто немає змоги.