2002 року мандрівник, історик-дослідник, етнограф Сергій Гордієнко із Севастополя здійснив одиночний транс-перехід від Північного Льодовитого океану до Чорного моря. Шлях довжиною в 6 тис. км від Мурманська до Севастополя мандрівник долав як пішки, так і на каяку без використання автоматичних засобів. Головною метою був збір матеріалу про психологію виживання в екстремальних умовах. Раніше, 1999 року, він здійснив подорож по Південній і Центральній Америці, а 2007 року проплив всю ріку Об від Новосибірська до Салехарда (4 тис. км).
2005 року 66-річний геолог Павло Рєзвой зі Львова на одномісному весловому човні«Україна» переплив Індійський океан за 57 днів 4 години 50 секунд. Тоді він побив рекорд, увійшовши до плеяди найкращих на планеті веслярів-марафонців і став своєрідним світовим рекордсменом – до того часу не було жодної людини, старшої за 60 років, яка б на весловому човні подолала б океан. Результат українця також є найкращим за всю історію спроб перетнути Індійський океан. До нашого спортсмена його змогли перепливти на веслових човнах дві людини: швед Андерс Сведланд у 1971 році, що показав результат 64 дні, та у 2003 році англієць Саймон Чок, що підкорив океан за 107 днів.
У 2004 році ветеран також на одномісному човні переплив через Атлантичний океан.
«Стопами» Колумба» – через з Європу в Америку проїхали троє українських екстремали із команди EQUITES. У листопаді 2008 року на невеликій яхті «Гаруда» вони вирушили в 40-денне плавання практично без їжі та води. Ідея проекту полягала в демонстрації можливостей людського організму і перевірці твердження, що без води людина може жити 3 дні. Крім того, учасники команди вирішили випробувати на власній шкірі, що відчували моряки Колумба, які на три тижні застрягли в Саргасовому морі. Як результат – два члени команди, Костянтин Могильник та Андрій Супрун, протрималися без води 7 днів, командор EQUITES Голтіс (Володимир Вукста) витримав два тижні.
2009 року болгарин В’ячеслав Стоянов, що народився в Криму, об'їхав на велосипеді Чорне море за 39 днів. Старт велосипедної експедиції Стоянова навколо Чорного моря відбувся в Софії 24 травня. Маршрут пролягав через Болгарію, Румунію, Україну (Крим), Росію, Грузію і Туреччину. Метою експедиції під лозунгом «Життя без сміття» Стоянова була пропаганда культури «окремого викиду сміття і використання екологічно чистого транспорту».
Ще одна веломандрівка – і теж зв’язана з морем. 2011 року запорізький мандрівник Володимир Супруненко об'їхав на велосипеді Азовське, Чорне та Каспійське моря – загалом близько 4 тис. км протягом двох літніх місяців. Щоб не відстати від задуманого графіку, Супруненко проїжджав в день близько ста кілометрів, а пізніше кілька днів відпочивав і вивчати місцевість, де був на той момент.
У той же час, 2011 року, зі своєї навколосвітньої подорожі на мотоциклі повернувся Валерій Кришень із Полтави, який об’їхав земну кулю за 307 днів. Загалом він подолав 63 тис. кілометрів і 28 країн світу. Шлях полтавчанина пролягав через Росію, Казахстан, Монголію, Китай, Корею, США, Південну Америку, Західну Європу. Під час подорожі Валерій витратив близько $30 тис. Свою подорож Валерій присвятив 20-річчю незалежності України, а завершив її у червні 2011 року у Києві на Контрактовій площі.
Цього ж року у велосипедну поїздку Південною Америкою вирушили двоє туристів з України – Марія Завірюхіна й Жорді Кастельс. Довжина маршруту сягла 3,5 тис. кілометрів на велосипеді і тривала 3 місяці.
Також 2011 року закінчились мандри до чотирьох світових океанів так званих «табуретників», організатором яких виступив режисер–мандрівник Леонід Кантер. На березі кожного океану команда, з якою подорожував Кантер, залишала символічну табуретку й український прапор. Для цього молодим людям довелося подолати 40 країн за шість років – фактично без грошей. Результатом подорожі став фільм.
Цього ж року мандрівник, журналіст і письменник Артем Чапай презентував свою книгу «Подорож із Мамайотою в пошуках України», яка стала результатом мандрів на мотоциклі Україною – від Коломиї до Луганська і назад. Під час подорожі зустрічним людям Чапай ставив два запитання: «Про що ви мрієте?» та «Що для вас значить Україна?», що й увійшли до книги.
У липні 2012 року закінчилась навколосвітня подорож київського екіпажу яхти для крейсерських вітрильних перегонів «Купава», що розпочалась 2009 року. За 2,5 роки яхта кілька разів ламалась, а екіпаж періодично змінювався. Кадри відчайдушних мандрівників увійдуть до документального фільму Михайла Іллєнка.
З травня 2012 українська мотомандрівниця, громадська діячка Анна Гречишкіна розпочала підготовку до одиночної навколосвітньої подорожі на мотоциклі. Протягом одного року, з липня 2013 по липень 2014 р., вона планує відвідати Євразію, Австралію, Північну і Південну Америки, Африку і проїде в загальному більше 100 тисяч кілометрів. Подорож буде мати соціальний характер: в кожній країні за маршрутом слідування будуть проводитися зустрічі з дітьми-сиротами, молоддю, ВІЛ-інфікованими, що потребують підтримки.
Після втілення задуму мандрівниця претендує стати першою жінкою на теренах СНД, що наважилася на цей крок. У 2009 р. Гречишкіна стала першою дівчиною в Україні, яка виконала норматив «Saddle Sore 1000» («Залізна сідниця 1000»), проїхавши 1900 км впродовж однієї доби за маршрутом «Київ — Полтава — Харків — Запоріжжя — Мелітополь — Миколаїв — Одеса — Київ».
2013 року розпочалась чергова етнографічна подорож на велосипедах музикантів фрі-фолк гурту "Фолькнери" Ярини Квітки та Володимира Муляра – від Чорного до Білого моря, від Одеси до Карелії через Білорусь, Росію, Фінляндію. За три минулих роки вони об’їздили Україну від Ужгорода до Луганська, зробили гак навколо Мармурового моря, доїхали до Італії. Метою їхньої подорожі є запис у сільських бабусь народних пісень. Унікальний музичний матеріал учасники співочого колективу "Фолькнери" збирають, щоби зберегти його нащадкам та допомогти українцям почути цікаві пісні; деякі з них вони самостійно виконують.
