Триває п’ятий місяць війни, піднесення та ентузіазм, які були нашими супутниками в перші місяці, поступилися місцем складнішим емоціям. У суспільстві знову стали помітні розлами. І трапилося так не тільки з українським суспільством. З початку бойових дій Україну залишили понад шість мільйонів осіб, з них на Чехію припадає майже чотириста тисяч.
Політично чехи виявили сильну підтримку Україні, Прага стала одним із чолових союзників Києва, чеський прем’єр-міністр Пьотр Фіала приїздив до Києва разом з очільниками урядів Польщі та Словенії. За даними Мінфіну Чехії, країна витратила на українців, які приїхали після російського вторгнення, майже €300 млн, більше половини цієї суми – державна соціальна допомога.
Та як ставляться пересічні громадяни республіки до українців, які вимушено перетнули кордон Чехії, щоби перечекати воєнні дії?
Із 26 березня по 11 квітня агенція Focus опитала 1023 особи віком від 18 років і отримала такі результати: майже половина респондентів (48%) розуміють війну в Україні як боротьбу за Чехію. Понад 81% чехів рішуче не схвалюють російське вторгнення. Більше 74% респондентів вважають Росію головним винуватцем війни. Друга за величиною група (19%) звинувачує США в розв’язанні війни.
Читайте також: Домінік Тренкар: «НАТО не прокидається — воно воскресає, завдяки президенту Путіну»
Респонденти по-різному сприймають форми підтримки України, але однозначно віддають їй належне. Понад 80% опитаних підтримують суто гуманітарну діяльність Заходу. Більше 43% респондентів заявляють, що вони вже брали участь у тій чи тій формі допомоги. 11% респондентів заявили про готовність допомогти з проживанням та працевлаштуванням. Утім, більше половини респондентів (60%) вважають підтримку біженців занадто щедрою і такою, яка здійснюється коштом ущільнення видатків на громадян самої Чехії.
Настрої в чеському суспільстві щодо біженців з України змінювалися з низки причин. Наприклад, крім українців, до Чехії масово приїхали представники ромських громад, які спекулювали українськими паспортами. Утім, згодом виявилося, що вони мають також громадянство Угорщини. Проблему довелося вирішувати посиленням державного кордону з Угорщиною (бо роми часто прибували саме через угорський, а не український кордон) та рішенням пропускати лише тих осіб, які не мають жодного європейського громадянства.
Іще один виклик, який стоїть перед чехами й досі, – це те, що більшість біженців обрали Прагу, в результаті чого місто, і до війни перевантажене, отримало додаткових пацієнтів до переповнених лікарень та пасажирів до транспорту. Наразі чехи вирішують, як стимулювати українців оселитись у вільних регіонах, але більшість біженців надалі залишаються у столиці.
Дослідження, проведене PAQ Research для Чеського радіо серед приблизно 1600 респондентів, свідчить, що навіть попри невдоволення впливом мігрантської кризи на своє економічне становище, чехи продовжують фінансово та матеріально допомагати українським біженцям. Згідно із цим дослідженням, домогосподарства жертвують на допомогу Україні приблизно 13% свого залишкового місячного доходу після оплати їжі та житла. Причому висловлювалися на користь цього респонденти з різним матеріальним становищем, а люди з нижчим доходом заявляли навіть більший відсоток пожертв.
Читайте також: Спільний біль
Цікаво, що більше жертвують сім’ї з дітьми, зокрема матері-одиначки, які значно більше ризикують через зростання цін. Солідарність не дуже відрізняється й за регіонами, хоча найвищу середню суму виділяють жителі Праги, втім, тут впливає фактор вищих доходів мешканців столиці. Найбільша середня сума пожертв була заявлена в березні – 650 крон (приблизно 800 гривень). У травні домогосподарства в середньому жертвували українцям близько 350 крон в еквіваленті як фінансових, так і матеріальних пожертв.
Дослідження Czechia 2022: Life without pay також регулярно відстежує, як чехи оцінюють інтеграцію українських біженців у суспільство. Найбільш позитивно конотованою залишається інтеграція на ринку праці: за даними служб зайнятості, близько 80 тисяч українських біженців уже знайшли роботу в республіці.
Близько половини респондентів також оцінюють як добру інтеграцію у сферах житла, культури та освіти. Позитивне сприйняття того, як українські біженці розуміють і можуть спілкуватися чеською мовою, також дещо зросло з квітня. Проте оцінка того, як українські діти справляються з чеською освітою, з квітня, коли проводилися попередні дослідження, впала. Виклик полягає в тому, що школи нерівномірно завантажені. У деяких створюють окремі українські класи, а з другого боку, приблизно 40% шкіл не взяли жодної української дитини.
Опитування агенції STEM/MARK показало, що в червні фінансово допомагати українським біженцям були готові 42% опитаних чехів, у березні ця цифра була 54%. Жодну допомогу не хочуть надавати 18% опитаних, у березні таких було 8%. Більше готові допомагати люди з університетською освітою й молодші покоління. Інше дослідження показало, що половина чеських домогосподарств фінансово підтримала людей з України, на одне домогосподарство частка підтримки складає 1500 крон.
Загалом, ставлення чехів до біженців з України радше позитивне, каже політолог Борис Зайцев, який проживає у Чехії: «Як чеська держава, так і громадяни намагаються допомагати. Після 24-го лютого я волонтерив у чеському Міністерстві внутрішніх справ і бачив, як чеські державні інституції намагалися знайти найоптимальніші рішення до різноманітних викликів, пов’язаних із приїздом значної кількості людей (від спрощення контролю документів до поселення). Співробітники працювали на повну й понаднормово, дуже підтримували нас, українців-волонтерів. Відбувалися й тривають різні заходи, на яких здійснюють збори коштів для українських біженців і для ЗСУ. Чеські громадські організації також збирають кошти для України й закуповують необхідне для фронту. Звичайно, у повсякденному житті можна почути якісь незадоволені коментарі про те, що допомога українцям надається на шкоду менш заможним, “пересічним” чехам, – чув таке від людей старшого віку, від бездомних у трамваї, однак рівень підтримки залишається значним. Щоправда, викликом стане осінь; минулої зими в Чехії розпочалась енергетична криза, нині суттєво зросла інфляція, усі ці фактори здорожчують життя і зменшують мотивацію допомагати іншим».
Читайте також: «Лисичанськ-Балтійський». Як евакуйовані до Польщі містяни зберігають зв'язок між собою та з домом
Що ж до підтримки Росії певною категорією чехів, вона, як і майже всюди в Європі, є марґіналізованою, хоча інколи і з’являються насторожливі новини про результати російської пропаганди. Більшість чехів ставиться до Росії обережно вже тривалий час: зберігається пам’ять про вторгнення військ Варшавського договору 1968 року, а із сучасних подій – про діяльність російських розвідників (тих самих, що намагалися отруїти Скрипаля у Великій Британії), яка 2014 року призвела до вибухів на складі військової амуніції у Врбетицях, унаслідок яких загинуло двоє людей.
Так, у соцмережах чехи часто нарікають на те, що допомога біженцям від держави надто потужна, утім, показовим є і той факт, що сотні тисяч українців знайшли в Чехії місця для тимчасового помешкання у громадян Чехії, які відчинили двері своїх будинків, тому що централізованої державної програми із розселення біженців уряд не створив, а отже, можна вважати низову ініціативу, якою скористалися українці, такою, яка краще відображає настрої чехів, ніж коментарі в соціальних мережах.