«У відходах птахівництва розмножуються небезпечні мікроорганізми, що можуть спричинити спалах епідемії. Зокрема, патогенні штами кишкової палички EHEC, якою в Європі заразилися тисячі людей, а десятки померли», – пише автор.
Зазвичай птахівники відходи власного виробництва і гній зараховують до низького класу небезпеки – четвертого. Але екологи вважають, що вони значно небезпечніші й мають належати до другого або навіть першого класу (високонебезпечні та надзвичайно небезпечні), адже можуть стати джерелом біологічного зараження.
«За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, гній, послід та стічні води тваринницьких і птахівничих підприємств можуть бути фактором передачі понад 100 збудників інфекційних та інвазійних хвороб. А самі органічні відходи слугувати сприятливим середовищем для розвитку та виживання патогенної мікрофлори, містити підвищену кількість важких металів, пестицидів, медикаментозних препаратів, радіоактивних речовин, насіння бур’янів та інших забруднень», – зазначає президент Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Зокрема, за рік діяльності птахофабрики на 400 тисяч курей утворюється 700 т шкідливих газів.
Детальніше читайте у статті «Птахівництво масового ураження» у №24 Тижня.