«Українська сторона не просила Венеціанську комісію дати висновок на проголосований закон», – повідомив в ексклюзивному інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.
За його словами, Венеціанська комісія надала дві позиції на два законопроекти про мови.
«Але ми не бачили, який закон прийняли. Я думаю, що прийняли закон, який аналогічний другому проекту закону, який ми перевірили», – припустив він.
У цьому зв'язку Букіккіо повідомив, що другий законопроект, «який ми бачили, вів у правильному напрямку».
«Але з нашої точки зору, він не достатньо хороший, так як надавав певні вигоди тільки російській та деяким іншим мовам меншин. Дуже важливо захистити українську мову і надати певний захист інших мов меншин», – вважає він.
Разом з тим, Букіккіо висловив думку, що дане питання носить політичний характер.
«Я хотів би сказати, що проблема цього питання в тому, що це – політичне рішення, яке має бути прийняте політичними силами, парламентом України щодо ролі російської мови», – упевнений президент Венеціанської комісії.
Відповідаючи на питання про те, чи відповідає демократичним принципам проголосований у першому читанні в українському парламенті закон щодо пропаганди гомосексуальних стосунків, Букіккіо зауважив, що у Венеціанській комісії проекту цього закону не бачили.
«Ніхто не просив нас перевірити закон і дати свій висновок, але цілком очевидно, що є проблеми у відношенні поваги свободи висловлювання. Генеральний секретар Ради Європи Ягланд (Торбйорн Ягланд – Ред.)вже висловив свою стурбованість щодо цієї ініціативи», – сказав він.
Як повідомлялося, 8 серпня президент Віктор Янукович підписав закон «Про основи державної мовної політики», а також доручив Кабінету міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. Закон зміцнює позиції російської та мов інших національних меншин в регіонах, де їх чисельність 10% і вище.
Брюссель висловив сподівання, що оцінка Радою Європи і Венеціанською комісією закону внесе ясність щодо відповідності його стандартам, закладеним в Європейській хартії регіональних мов і мов меншин.