Ще два роки тому Рада Європи ухвалила Конвенцію про доступ до офіційних документів. Відтоді до неї приєднались 12 держав-членів Ради Європи. Українське ж МЗС повідомило Інституту медіа-права, що поки «вивчає питання щодо доцільності підписання цієї Конвенції».
Як розповів директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко, українські медіа-експерти, , наголошують на важливості приєднання України до цього міжнародного документу у царині свободи інформації.
Намагаючись зрушити цей процес з місця, журналісти та громадські діячі надіслали президенту й главі уряду колективний відкритий лист. У якому нагадується, що доступ до інформації є однією зі складових демократичного урядування.
«На жаль, Україна досі не створила належної законодавчої бази для гарантування права на доступ до інформації. А Конвенція Ради Європи є ключовим актом, що регламентує ці питання на європейському рівні»,- підкреслив Шевченко.
Директор Інституту медіа-права був учасником робочої групи з підготовки національного закону «Про доступ до публічної інформації». Робота над ним тривала, у тому числі, й у Німеччині.
Ще на початку липня народні депутати направили закон на повторне друге читання. «Шанси, що закон ухвалять є, але їх стає все меньше. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб допрацювати цей текст у вересні, щоб ВРУ ще до місцевих виборів ухвалила цей закон»,- каже Тарас Шевченко. Закон спрямований на створення механізмів доступу до публічної інформації. Йдеться про інформацію, яка є у чиновників та можновладців, та інформацію, що становить суспільний інтерес.
Візит експертів до ФРН, за словами медіа-юриста, став у нагоді: «Німеччина має хороший досвід запровадження таких соціальних інституцій як уповноважені з інформації. Вони є держслужбовцями, до яких безпосередньо можуть звертатись громадяни на захист своїх прав на інформацію».
