Надія Баловсяк Доцент кафедри медіакомунікацій УКУ

Україною цікавляться в мережі, а Росія намагається вказувати медіа за кордоном. Події технофронту

Акценти
16 Грудня 2022, 18:41

Цифрова підтримка

Після презентації минулого тижня компанією Google топ-запитів у світі – де «Україна» фігурувала кілька разів – схожі дані представив соціальний сервіс Reddit. Тут теж кілька тем пов’язані з Україною. У перелік увійшло обговорення теми про передачу Україною ядерної зброї Росії, а загалом статистика відвідувань сабредіту (теми), присвяченої Україні, збільшилась на 76000% і сягнула 1,8 млрд переглядів.

Іще один цікавий підсумок – найбільш уживаним словом у публікаціях The New York Times за 2022 рік стало слово «Україна». Автори вжили його понад 4,5 тис. разів. На другому місці опинилась назва країни-загарбника Росії: її згадали понад 3,3 тис. разів. Третім словом став прикметник «російський» (russian) – 2,3 тис. разів.

Цифрова блокада

Українці настільки сильно хочуть позбавитися будь-яких зв’язків з Росією, що створили петицію про блокування російського контенту в стримінгових сервісах. Петиція набрала необхідну кількість голосів, яка гарантує її розгляд президентом. Петиція передбачає звернення до стримінгових сервісів з вимогою створити механізм, який гарантуватиме блокування російського контенту для українських користувачів.

Читайте також:  Росія «підчищає» карту Маріуполя, Україні слід готуватися до нових кібератак. Події технофронту  

Водночас цифрова блокада Росії якнайкраще реалізується засобами й силами російських структур. За минулий тиждень для жителів країни було заблоковано понад 15 тисяч сайтів. Такі зусилля «Роскомнадзор» прикладав до сайтів, які так чи інакше стосувалися війни та писали про неї. Цей показник – втричі вищий, аніж в середньому за тиждень протягом всього року.

«Роскомнадзор» намагався протягнути свої мацаки цензури до медій інших країн. Російський онлайн-цензор направив казахстанському виданню «Власть» претензію з вимогою видалити з сайту деякі публікації та попередив про можливе блокування у випадку відмови зробити це. Спірними публікаціями у «Роскомнадзорі» назвали новини про обстріл Вінниці та загибель мирних жителів, а ще про вбивство людей у Маріуполі. Журналісти з Казахстану нагадали, що російські структури не мають ніякого стосунку до їх країни та не можуть коментувати, про що та як їм писати у своєму виданні.

Цифрова та й реальна блокада активів росіян призвела до появи нового виду послуг. В останні тижні у даркнеті активно росте число запитів на послуги зі звільнення активів росіян, які заблоковані на закордонних криптовалютних біржах. Щоправда люди, які надають такі послуги, ставлять доволі високу ціну – вони просять в якості оплати від третини вартості заблокованих активів. Є й деякі оголошення, які пропонують зробити це за понад 80% від того, що доведеться рятувати.

Читайте також:   Російські дані «рвуться на свободу». Як РФ стає все більш вразливою для кібератак

Повідомлення про наявність статусу «іноземного агента», які чемно публікують навіть ті медіа, які заблоковані в Росії, виглядають дуже дивно. Й складно сказати, що дивніше – вимога їх публікувати чи чемне її виконання. Але навіть ті, хто публікують такі сповіщення, не захищені від можливих штрафів з боку російських регуляторів. Російський суд вперше виніс рішення про те, що маркування іноземного агента виконано не досить великими літерами. Хоча, насправді фігурант претензій скористався літерами великого регістра, тобто Caps Lock, щоб сповістити своїх читачів, що вони мають справу з іноагентом. Суд вирішив, що у «ВКонтакте» – саме там чоловік розмістив попередження – ці літери не достатньо великі.  Виявляється, «Роскомнадзор» вважає, що літери повинні бути вдвічі більшими. Хоча сам «іноагент» не може вплинути на розмір шрифта, який використовує онлайн-сервіс, в цьому випадку – соцмережа «ВКонтакте». Прохання провести технічну експертизу теж залишилось без уваги.

Корисні сайти часів війни

Історичний стартап Chameleon Age пропонує відвідувати за допомогою технологій доповненої реальності давно знищені пам’ятники. Стартап існує у вигляді додатку для смартфону. Користувачу досить навести камеру на зруйнований об’єкт і додаток покаже, як виглядала пам’ятка до знищення. Автори проекту придумали елемент гри та додаткові переваги тим, хто поширює контент, зроблений за допомогою Chameleon Age, у соцмережах.

Поки що у базі даних Chameleon Age доступна не дуже велика кількість пам’яток, серед них – львівський Високий замок, Краківська брама, замок у Хусті та ще кілька інших. Окремий розділ цього проекту буде присвячено пам’яткам, що зникли під час російсько-української війни. У планах авторів проекту – створення «тактильної рукавички», за допомогою якої можна буде торкатися пам’ятників.

Міністерство оборони створило спеціальний сайт, на якому кожен може запропонувати розроблений ним дрон для використання з воєнною метою. Досить заповнити форму і дочекатись, коли фахівці Міністерства оборони разом з  Aрмією дронів та Українським фондом стартапів розглянуть її та приймуть рішення стосовно можливості використання винаходу для зміцнення обороноздатності України.

95