«Ми вважаємо, що ці дві станції СПРН мають бути демонтовані. Вони сьогодні знаходяться в такому стані, що Україні не дуже-то і потрібні», – сказав Алексєєв.
За його словами, модернізацією станцій ніхто не займається: «Там стоять обчислювальні машини «Мінськ – 22», виготовлені в 1965-1970 роках. Якщо машини працюють в черговому режимі, то для їх охолодження ми витрачаємо близько 1 млн грн. на рік, хоча їх можна замінити двома-трьома хорошими комп'ютерами», – відмітив голова ДКА.
Замість СПРН Алексєєв запропонував створити станції контролю космічної обстановки.
«Ці станції будуть поворотними, а не стаціонарними, як нинішні СПРН. Вони стежитимуть за космічними об'єктами, тому що близько 3% апаратів запускаються інкогніто. Ми хочемо знати, що літає над Україною», – підкреслив Юрій Алексєєв. При цьому він не уточнив, де ці станції будуть розташовані, а також не вказав вартість їх розгортання.
На думку експертів, демонтаж СПРН не вплине на обороноздатність країни.
«Останнім часом ці станції не виконували своїх прямих функцій і фактично використовувалися для контролю космічного простору. По суті, вони були працездатними тільки в загальній системі СПРН СРСР. Станції могли бути корисними в загальній системі безпеки Європи або США, але, як ми знаємо, Україна так і не змогла домовитися про спільне використання СПРН», – заявив експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Володимир Копчак.
Голова комітету Верховної ради з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко («Наша Украина-Народная самооборона») призвав не квапитися з демонтажем СПРН. Він вважає, що пропозиція Юрія Алексєєва «є його особистою ініціативою»: «Такі рішення не можна приймати без урахування думки Кабміну і Ради національної безпеки і оборони. До цього питання потрібно віднестися дуже обережно, оскільки досі звучать пропозиції про спільне використання СПРН в загальній системі європейської безпеки», – говорить пан Гриценко.
Система попередження про ракетний напад була розгорнута на території СРСР у кінці 1960-початку 1970-х років. Її частиною були станції в Мукачеві і Севастополі, що дісталися Україні після розпаду СРСР. 6 липня 1992 року Вірменія, Білорусія, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан, Україна підписали договір про спільне використання інформації, що отримується із СПРН. А 21 жовтня 1994 року до них приєдналася Грузія.