У листопаді Україна побила рекорди, здійснюючи атаки на стратегічну нафтову інфраструктуру Росії. За даними видання Bloomberg, минулого місяця українські військові використовували дрони для ударів по російських нафтових заводах щонайменше 14 разів. Крім того, цей історичний рекорд збігається з чотирма атаками на нафтові термінали на узбережжі Чорного моря, а також із вибухами на танкерах, що перевозять нафту до Москви.
Так, судно «Кайрос» затонуло у південно-західній частині Чорного моря, а «Вірат» — у центральній частині, далі на схід. Згідно з даними Лондонської фондової біржі, обидва судна входили до списку тих, на які поширюються санкції, пише видання BBC.
Також під час атак на вихідних безекіпажні катери серйозно пошкодили причальне обладнання морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму, який є найбільшим виходом для експорту казахської нафти. Після вибуху причал зазнав серйозних пошкоджень, а компанія заявила, що «будь-які подальші операції неможливі».
Казахстан, який до атаки експортував у середньому близько 1,5 мільйона барелів нафти на день через цей консорціум, активував план перенаправлення поставок альтернативними маршрутами, щоб зберегти обсяги виробництва. Країна назвала атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру «неприйнятними», попередивши, що вони становлять загрозу для глобальної енергетичної безпеки.
Під час листопадових атак українські дрони неодноразово вражали кілька нафтопереробних заводів, розташованих у центральній частині Росії поблизу Москви, у Поволжі та на узбережжі Чорного моря, з метою зменшити енергетичні доходи Кремля та його здатність продовжувати фінансувати війну. За рік до посилення атак ці нафтопереробні заводи забезпечували понад 20 % загального обсягу переробки нафти у Росії.
За оцінками енергетичної консалтингової компанії Kpler, атаки призвели до того, що минулого місяця обсяг переробки нафти у Росії становив близько п’яти мільйонів барелів на день, «з подальшими ризиками зниження». Історично у кінці осені країна переробляла від 5,3 до 5,5 мільйонів барелів на день.
«Через повторні удари по тих самих об’єктах зростає невизначеність щодо того, чи зможуть заводи безпечно відновити роботу навіть після завершення ремонтів, що ще більше ускладнює перспективи обсягів переробки нафти у Росії», — зазначили у Kpler.
Раніше Тиждень уже писав, що одним із секторів, що страждає від цих ударів, є лобі російських автомобілістів, а водії змушені стояти у чергах за пальним. Найгостріше його дефіцит помітний у віддалених регіонах, зокрема на Далекому Сході та на півдні Росії, де водії переходять на дорожчі марки через нестачу бензину А-95.
Не менш успішно українські військові розпочали і грудень. Так, з’явилася інформація, що у ніч на 1 грудня стався вибух на ділянці Таганрог-Ліпєцк нафтопроводу «Дружба» неподалік від населеного пункту Казинські Висілки. За словами джерел у розвідці, для знищення ділянки нафтогону було використано вибухівку з дистанційним підривом та з додатковими горючими сумішами для досягнення більшого горіння. Саме через цей нафтопровід російську нафту продовжують постачати у деякі країни Європи, зокрема Угорщину.
Утім глава МЗС країни Петер Сійярто повідомив, що Будапешт вже розпочав роботу, щоб оскаржити у Суді ЄС рішення про заборону імпорту російських нафти і газу, щойно воно буде остаточно погоджене. Тим часом, єврокомісар з питань енергетики Ден Йоргенсен назвав рішення ЄС відмовитись від імпорту російського газу до кінця 2027 року історичним та пообіцяв, що Європейський Союз більше ніколи не повернеться до енергетичного шантажу Росії.
Додамо, що у відкритій інтерактивній базі даних InformNapalm з мапою Fire зібрані дані про понад 140 ударів протягом поточного року по російських НПЗ та інших об’єктах нафтогазової промисловості. Переглянути їх можна тут.