Вперше подібне засідання відбулося 21 січня 2000 року в Українському домі. Парламентська криза тоді була спричинена указом президента Леоніда Кучми про проведення всеукраїнського референдуму, на якому, зокрема, передбачалося порушити питання про скорочення чисельності депутатів, створення двопалатного парламенту, скасування депутатської недоторканності.
Проти проведення референдуму виступали ліві партії, зокрема Компартія, Соцпартія та Прогресивна соціалістична партія України, фракції яких в той же час проводили альтернативне засідання в будівлі парламенту.
Парламентська більшість, яка об’єднала понад 240 народних депутатів, на засіданні в Українському домі відкликала керівництво Верховної Ради – спікера Олександра Ткаченка та першого віце-спікера Адама Мартинюка та ухвалила рішення про обрання спікером Івана Плюща. ніціатором проведення цього засідання виступив тодішній віце-спікер парламенту Віктор Медведчук, який потім обійняв посаду першого віце-спікера.
Також на засіданнях в Українському домі парламентська більшість ухвалила низку законів, зокрема, про скасування щорічного святкування 7 і 8 листопада річниці жовтневої соціалістичної революції, а також затвердила Володимира Стельмаха на посаді голови Нацбанку.
Президент Леонід Кучма тоді підписав ці закони. 8 лютого 2000 року більшість розблокувала президію Верховної Ради та відновила засідання в сесійній залі.
Міністерство юстиції визнало легітимними рішення більшості Верховної Ради, однак ліві не визнавали цих рішень і не брали участі в роботі парламенту, і на початку лютого фракція комуністів Верховної Ради направила до КС подання з проханням надати оцінку рішенням більшості щодо їхньої конституційності.
У липні КС припинив провадження у справі про визнання неконституційними актів, ухвалених на засіданні в Українському домі, аргументуючи своє рішення тим, що це питання перебуває поза його компетенцією. Голова КС Віктор Скомороха заявив, що, ухвалюючи це рішення, КС виходив з того, що в цій справі "переважають політичні питання". Водночас у рішенні КС зазначалося, що "стосовно тверджень представників суб'єктів конституційних подань про скоєння деякими народними депутатами злочинів, то оцінювати їх мають правоохоронні органи, а ухвалювати рішення по суті у разі підтвердження – лише суди загальної юрисдикції".
Генеральна прокуратура також відмовилася порушувати кримінальну справу, заявивши, що питання внутрішньої організації роботи парламенту не є предметом її компетенції.
Натомість регламент Верховної Ради в 2000 році не мав сили закону, його було ухвалено постановою парламенту.
Нагадаємо, депутати від фракції ПР, Комуністичної партії і частина позафракційних депутатів сьогодні проводять "засідання Ради" під головуванням глави Ради Володимира Рибака в приміщенні на вулиці Банковій. На зборах, за твердженням провладної більшості, було зареєстровано 244 депутатів. Водночас, за інформацією опозиції і джерел у Партії регіонів, у засіданні «чорної» Ради на вулиці Банковій беруть участь не 240, а 168 депутатів.
Опозиційні фракції провели зібрання у сесійній залі ВР.
Експерти вважають, що проведення депутатами від Партії регіонів та КПУ "виїзного засідання" Верховної Ради свідчить про намагання убезпечитися від розпуску парламенту, а підписання президентом прийнятих "виїзною Радою" законів, де-юре означатиме конституційний переворот.