Україна блискуче виступає на Паралімпійських іграх у Парижі, демонструючи високу спортивну майстерність, витривалість та волю до перемоги. Французька преса не шкодує для української збірної компліментів, а публіка — оплесків.
Паралімпійським іграм у Парижі не вдається залишатись поза політикою, попри старання Міжнародного олімпійського комітету. «Нейтральний прапор», під яким виступають російські та білоруські спортсмени, вводить в оману далеко не всіх. «Я б хотіла, щоб там не було навіть нейтрального банера, але це принаймні означає, що їх ніхто не святкує, що вони не є видимими», – сказала Анн Ідальго, пані мер Парижу, на зустрічі з головами муніціпалітетів французьких міст. Вона також наголосила, що «підтримує Україну з перших днів повномасштабної агресії».
Ігор Цвєтов здобув золото (біг на 100 м, клас Т35)
У понеділок українці Ілля Яременко та Олексій Вірченко, які здобули срібло та бронзу на дистанції 50 метрів вільним стилем S13, відмовилися позувати поруч з білорусом Ігаром Бокім, котрий виграв золото. Вони пішли з п’єдесталу відразу після того, як пролунав паралімпійський гімн — він лунає для «нейтральних» спортсменів, а конкретно — для 8 білорусів та 88 росіян, що беруть участь у змаганнях.
«У той час, як війна в Україні ранить тисячі людей, держава блискучо виступає на Паралімпійських іграх, як і в попередніх змаганнях, – зазначає в репортажі Radio France. – Українська делегація стала одним з найяскравіших образів церемонії відкриття … їй аплодували стоячи, коли вона проходила перед президентською трибуною… Україна з гордістю демонструвала свої кольори в усіх дисциплінах, а її гімн лунав на п’єдесталах пошани, іноді під носом у російських спортсменів, які змагалися під нейтральним прапором».
«Паралімпійські ігри ніколи не були настільки символічними, – пише впливовий французький часопис L’Express. – У той час, як кількість жертв війни [в Україні] неухильно зростає, постраждалі все частіше займаються спортом». Журнал переповідає історію Євгена Корінця, який три роки тому цей життєрадісний юнак працював фізіотерапевтом у реабілітаційному центрі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату в Житомирі, що за 140 кілометрів на захід від Києва. Кар’єра хлопця в обласній волейбольній команді обірвалася кілька років тому, коли він отримав травму.
Максим Веракса та Ярослав Денисенко
Як і сотні тисяч українців, він пішов до війська 24 лютого 2022 року. «Це мій обов’язок», – пояснює. Трохи більше року потому в його окопі під Бахмутом на Донбасі вибухнула міна. Євгену ампутували ліву ногу, і почався довгий шлях до відновлення, – розповідає L’Express. – Дзвінок від колишнього тренера переконав його приєднатися до паралімпійської збірної з волейболу сидячи на початку 2024 року».
У своїх численних інтерв’ю французькій пресі українські спортсмени наголошують, що участь у Паралімпійських іграх — це можливість розповісти про нашу країну в світі. «Ми продовжуємо боротися на всіх фронтах, незважаючи на труднощі війни. Це ще один спосіб захистити Україну», – каже Євген Корінець в розмові з L’Express.
Станом на сьогодні, себто на сьомий день Паралімпійських ігор, в українському активі 52 медалі: 13 золотих, 18 срібних та 21 бронзова.