“У нас є дуже багато питань для обговорення, але, звичайно, ми розпочали з того, що ми можемо і маємо зробити разом для реалізації нашого нового закону “Про освіту”. Ми з пані Лілією Гриневич (міністр освіти і науки – ред.) ще раз наголосили, що імплементація цього закону має базуватися на послідовній дискусії і взаємодії з нашими румунськими друзями і партнерами та з громадою. Ми домовилися, що наше Міністерство освіти вже зараз починає працювати над спільним документом, який визначить наше бачення в імплементації цього закону для українських громадян румунського походження, для румунської громади”, – розповів Клімкін після зустрічі з румунським колегою.
За його словами, такий спільний документ враховуватиме, що всі громадяни України повинні мати добрі знання української задля подальшої можливості реалізації себе в Україні, а низка предметів у школі, як, наприклад, історія України, основи держави і права, мають обов’язково викладатися українською.
"Ми маємо робити більше для наших національних громад, зокрема і для румунської. Це стосується і фінансування, і зміни методик, оскільки коли маленькі діти приходять у перший клас, ми не повинні їх відлякувати українською граматикою – ми маємо ангажувати", – сказав Клімкін.
Водночас глава МЗС наголосив, що інші параметри запровадження закону, зокрема і “мовної” статті, будуть визначені міністерствами освіти двох країн у діалозі з громадою.
“Але знову хочу повторити дуже просту річ: ніхто не хоче зробити румунську громаду менш румунською й українізованою”, – підкреслив він.
Загалом перемовини з міністром закордонних справ Румунії Клімкін назвав “дружнім і зорієнтованим на результат діалогом”.
Нагадаємо, 28 вересня в Україні набув чинності закон "Про освіту", який, серед іншого, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.
Міністри закордонних справ Болгарії, Греції, Румунії та Угорщини заявили, що занепокоєні прийняттям в Україні нового закону про освіту й мають намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ.
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо мовної статті українського закону "Про освіту". Відповідне рішення Асамблеї доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши "мовну статтю" без консультацій з представниками національних меншин.