У січні нинішнього року обвалилася частина карнизу Костелу кларисок на пл. Митній, 2, що у Львові. Костел був побудований 1607 року, зодчество приписують архітектору Павлові Римляну. У радянський час тут була розміщена Львівська картинна галерея, а зараз – виставковий зал робіт скульптора Іоанна Пінзеля.
За словами директора музею Лариси Возницької-Разінкової, вся будівля костелу потребує капітального ремонту. Проте жодні реставраційні роботи поки що там не проводяться, хоча існує загроза, що карниз обвалюватиметься далі.
Натомість окремі депутати Львівської міської ради пропонували виселити музей і перетворити костел на центр медичного капеланства. Зокрема голова Комісії у справах душпастирства Львівської архієпархії УГКЦ Володимир Мощич висловив ідею, що у приміщенні можна буде надавати притулок капелі незрячих, а також людям з вадами слуху.
Від такої ідеї не в захваті директор музею, яка вважає, що церковні будівлі й музеї існують за різними правилами.
Тим часом у жовтні інститут «Укрзахідпроектреставрація» вже передав необхідні документи та експертні висновки в міську раду, яка мала б проконтролювати ремонт даху, і відповідному управлінню в обладміністрації, який на ремонт фасаду та дзвіниці запланував 8 мільйонів гривень.
У січні в Києві також обвалився дах Садиби Мурашка, що на Малій Житомирській: трухляві дерев'яні перекриття не витримали ваги снігу. Цінна пам’ятка XIX ст., у якій жив та працював відомий художник Олександр Мурашко, руйнується уже роками. Як зазначив голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександер Бригинець, чиновники нічого не зробили, аби врятувати будівлю, хоча знали про її критичний стан.
А у червні історичну будівлю спіткали нові негаразди: у будинку сталася пожежа. Як написав активіст Ігор Луценко на своїй сторінці в Facebook, "підпал вигідний бізнесменам, котрі претендують на цей будинок". Деякі сусіди також припускали, що це був підпал, бо війна за садибу триває вже 5-років.
У жовтні в управлінні охорони культурної спадщини Київської держадміністрації повідомили, що напівзруйновану старовину садибу повертають столиці і до кінця року планують її законсервувати. Вже навесні 2014 року очікується, що почнуться роботи щодо приведення Садиби Мурашка в належний вигляд.
У лютому цього року в центрі Одеси обвалились стіни і дах Циркульного корпусу одеської міської інфекційної лікарні, що по вулиці Пастера.
Циркульний корпус Одеської міської клінічної інфекційної лікарні побудували у 1802-1806 роках за проектом архітектора Тома де Томона.
Спочатку будівля використовувалася як військово-морський госпіталь, а XIX столітті тут працювали медики Микола Скліфософський та Микола Пирогов.
Запланована реконструкція будівлі заморозилась через відсутність бюджетного фінансування.
Наразі експерти свідчать, що врятувати Циркульний вже не вдасться.
У березні на території Національного музею народної архітектури та побуту України згорів унікальний об’єкт дерев’яної архітектури – лазня з села Михайлівка Олевського району Житомирської області. Пожежа знищила повністю весь дах (крокви, дошки покрівлі), стелю. Вигоріли також повністю підлоги і полиці. Від вогню з середини вигоріли стіни на половину товщини вінців. Знищено до 90% дерев’яних конструкцій.
Ця лазня була єдиною з усіх будівель такого типу і вважалася «реліктовою». На сьогодні такі пам’ятки зникли і в регіоні. Музейники вважають навіть створення муляжу – малоймовірним.
У червні у легендарному Червоногородському замку на Тернопільщині (під селом Нирків Заліщицького району) повністю обвалилася половина правої вежі.
"Ця вежа вже давно була розколота, там тріщина сягала десь 10 см, – зазначив голова Нирківської сільради Іван Безушко. – А тепер через дощі могла просісти земля і частина вежі повністю обвалилася".
За його словами, сільрада не могла опікуватися цією пам’яткою, оскільки у 2002 році вежі було передано у власність Тернопільській єпархії Української автокефальної православної церкви, яка була «неефективним власником».
Червоногородський замок – оборонна споруда XVI, у першій половині була XIX ст. перебудована на палац.
Так садиба виглядала у 1930, фото вікі
У серпні стало відомо, що будинок, у якому жив український письменник Михайло Коцюбинський у місті Бар Вінницької області, перебуває під загрозою знищення. Зокрема у Всеукраїнській асоціації музеїв і заповідників заявили, що Свято-Троїцькій Браїлівський жіночий монастир (УПЦ МП), якому будинок передали у користування, прийняли рішення знести його.
Натомість музейно-експертної рада вважає, що в будинку Коцюбинського необхідно провести ремонтно-реставраційні роботи, адже конструктивні елементи не потребують повної заміни.
«Категорично неприпустимо розбирати будинок через те, що начебто «його неможливо відтворити як історичну пам’ятку», – наголошувалось у документі.
Згодом прокуратура Вінницької області, яка здійснила перевірку фактів щодо можливого знесення Будинку Коцюбинського, у жовтні постановила, що «жодних рішень щодо знесення Будинку Коцюбинського у м. Бар Вінницької області органами виконавчої влади та місцевого самоврядування області не приймалося».
«Будинок Коцюбинського підлягає збереженню та утриманню відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Підстав для вилучення будинку з Держреєстру нерухомих пам’яток України немає», – йшлося у рішенні прокуратури.
Цього ж місяця обвалився дах однієї з веж Золочівського замку. Руйнування вежі стало наслідком стихії – злив. Проте за кілька тижнів за гроші меценатів музейники почали ремонт даху.
У вересні у Києві приватна фірма знесла 100-літній будинок, де жив Михайло Грушевський на вул. Саксаганського, 111. Залишилися дві бічні стіни та купа битої цегли. Дім звели наприкінці XIX ст., коли Грушевський був головою Центральної Ради Української народної республіки 1917-1918 років, жив там з матір'ю та сестрою.
У Київській держадміністрації заявили, що не чули про знесення історичного будинку. Прокуратура Шевченківського району порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем.
Усередині жовтня в селі Моринці, в якому народився Тарас Шевченко, знищили хату, якій виповнилося 200 років – так звану хату Чумака.
Пізніше голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб заявив, що хату не знищили, а розібрали, оскільки вона мала значний вік і загрожувала відвідувачам. Міністр культури Леонід Новохатько, в свою чергу, заявив, що будинок розібрали для реставрації, а не зруйнували. 31 жовтня Генпрокуратура повідомила, що виявила низку порушень законодавства при демонтажі «хати чумака» з боку чиновників Міністерства культури і співробітників національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». За виявлені порушення 1 листопада звільнили гендиректора Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Олександр Комаренко.
Згодом у прокуратурі Черкаської області відкрили провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: за ч. 5 ст. 298 ( умисне незаконне знищення або пошкодження об´єктів культурної спадщини), за ч. 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем, яке призвело до тяжких наслідків).
Також у жовтні в Одесі зруйнувалася ще одна старовинна будівля – особняк Кройчика на вулиці Велика Арнаутська. Будівля 1909 будівлі повністю зруйнувалася з боку двору, фасад поки уцілів.
Як повідомлялось, понад 80% українських музейних будівель потребують ремонту й реставрації. Тим часом у Міністерстві культури не ведеться облік історичних пам’яток, які потребують ремонту й реставрації.